Решение № 41105219, 08.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7955/14

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Гірняк Л.А., Калараша А.А.,

при секретарі - Колмаковому В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі у її вихованні, позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі у її вихованні, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року,

встановила:

У лютому 2013 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 на її користь аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі - 3 000 грн. щомісяця. Уточнивши у квітні 2013 р. свій позов ОСОБА_4 просила: 1) позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_7; 2) стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі - 30% від загальної суми доходів; 3) стягнути з ОСОБА_8 на її користь кошти на додаткові витрати в розмірі - 3 000 грн..

В позові ОСОБА_4 посилалася на те, що від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька - ОСОБА_7. Шлюб з відповідачем розірвано - 30.03.10 р.. Донька залишилася проживати з нею. З моменту розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. З дитиною не спілкується, про її моральний та фізичний стан не цікавиться. Доньку не відвідує, її вихованням не займається. Таким чином, відповідач фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальних норм моралі.

ОСОБА_5, не визнавши позов ОСОБА_4, у травні 2013 р. звернувся з вищевказаним зустрічним позовом. Уточнивши свої вимоги у червні 2006 р. ОСОБА_5 остаточно просив: 1) відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_4; 2) усунути перешкоди, які створює ОСОБА_4 у його спілкуванні з донькою; 3) визначити спосіб його участі у вихованні доньки шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною, щомісяця у м. Одесі, кожної третьої суботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. у присутності матері та щоденних телефонних розмов з донькою.

В зустрічному позові ОСОБА_5 посилався на те, що ОСОБА_4 при зустрічах з дитиною спочатку забороняла доньці називати його батьком, наполягаючи називати його не інакше як «ОСОБА_5». Агресивно реагувала на його адресу, в присутності доньки викидала його подарунки для останньої. У зв'язку з чим він вимушений був надсилати подарунки доньці поштою. На подальші зустрічі приходила без доньки. Він не ухиляється від виховання дитини, а навпаки бажає приймати участь у вихованні останньої. Самостійно ОСОБА_4 не зможе надати належне виховання дитині. ОСОБА_4 чине психологічний тиск на доньку, дитина може вважати себе покинутою батьком, що негативно впливає на її розвиток.

Під час розгляду справи ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.06.14 р. позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів та коштів на додаткові витрати за відповідною заявою позивачки, яка надійшла до суду 19.06.14 р., залишено без розгляду.

ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити за викладених в позові підстав. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали, пояснивши, що ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом тільки після того як ОСОБА_4 заявила вимоги про позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_4 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком, якого донька називає батьком.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Спочатку наполягав на розгляді справи в режимі відеоконференції, в чому йому відповідними ухвалами суду було відмовлено. В уточненому зустрічному позові просив справу розглянути за його відсутності.

Прокурор в судовому засіданні вважала необхідним первісний позов ОСОБА_4 задовольнити. Вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 залишила на розсуд суду.

Київська районна адміністрація як орган опіки та піклування у наданих суду висновках вважала недоцільним позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно доньки. Запропонувала свій варіант визначення способу участі ОСОБА_5 у вихованні доньки ОСОБА_7, шляхом встановлення систематичних побачень батька з дитиною щомісяця у м. Одесі, кожної третьої суботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., у присутності матері - ОСОБА_4. Зазначила, що спілкування батька з донькою має відбуватись за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини, з урахуванням режиму дня доньки та особливостей її харчування.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.06.14 р. позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Позбавлено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 та задоволення його зустрічного позову. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено при невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі. Додатково пояснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Підстави для позбавлення його батьківських прав відсутні, оскільки він надає матеріальну допомогу на утримання доньки, бажає спілкуватися та зустрічатися з нею.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

ОСОБА_10, представник ОСОБА_4, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважала необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Посилалась на те, що викладені в скарзі обставини не відповідають дійсності. ОСОБА_5 проживає в м. Чернівці, має там постійну роботу, створив іншу сім'ю, має дитину від іншого шлюбу. Його твердження про створення ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні та зустрічах з донькою не підтверджені відповідними доказами, відповідач вводить суд в оману. Донька вважає своїм батьком іншого чоловіка. Суд обґрунтовано відхилив висновки органу опіки та піклування. В судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Прокурор в судовому засіданні вважала необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Посилалася на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків з утримання та виховання дитини, що є підставою для позбавлення останнього батьківських прав.

Київська районна адміністрація надіслала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Вказала, що повністю підтримує свої висновки про недоцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, визначення встановленого у висновку порядку його зустрічей з донькою.

Згідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином сповіщених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи ОСОБА_5 у визначенні способу його участі у вихованні дитини та позбавляючи останнього батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції виходив з того, що батько з дитиною не спілкується, участі у її вихованні не приймає, матеріальної допомоги не надає. Зустрічі та спілкування батька з дитиною можуть негативно вплинути на психічний стан дитини, а тому спілкування батька не буде в інтересах дитини (а. с. 155 - 159).

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції. Вважає, що цих висновків суд дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. 164 СК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179 ЦПК України) права. Доводи апелянта є обґрунтованими.

За правилами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. п. 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.07 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, щоб можна було зробити беззаперечний висновок про ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Встановлено, що ОСОБА_5 є батьком доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами розірвано у 2010 р. (Т. 1, а. с. 4, 23, 80 - 81) Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з матір'ю. ОСОБА_5 проживає в м. Чернівці, має постійну роботу, отримує заробітну плату (Т. 1, а. с. 40). Створив іншу сім'ю, має сина - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. Житлово-побутові умови відповідача задовільні (а. с. 23), створені умови для проживання дитини. Протягом 2009 - 2013 р. р. ОСОБА_5 багато разів пересилав матері дитини грошові перекази, посилки (Т. 1, а. с. 24 - 39, 55, 65 - 66, 73, 94, Т. 2, а. с. 101 - 111). З метою участі у вихованні доньки звертався до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини (Т. 2, а. с. 24, 28 - 29). Орган опіки та піклування визначився про доцільність спілкування батька і доньки, визначив відповідний порядок та спосіб участі батька у вихованні доньки (Т. 2, а. с. 122 - 123). Вищезазначене спростовує доводи позивачки про те, що ОСОБА_5 не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, не спілкується з нею, не виконує своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування (Т. 2, а. с. 120 - 121) позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки - ОСОБА_7 є не в інтересах дитини, а тому недоцільне. Враховуючи вік дитини, її постійне проживання з матір'ю колегія суддів критично відноситься до висловленої у судовому засіданні думки дитини відносно її батька. Доказів, які підтверджують обставини, передбачені п. п. 3 - 6 ч. 1 ст. 164 СК України матеріали справи не містять.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом вищезазначених норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи щодо задоволення первісних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав та відмови у задоволенні зустрічних вимог щодо визначення способу участі батька у вихованні доньки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав та часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_5, визначивши порядок та спосіб участі батька - ОСОБА_5 у вихованні малолітньої доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних побачень батька з донькою в м. Одесі, щомісяця, кожної суботи з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, у присутності матері - ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі у її вихованні - задовольнити частково.

Визначити порядок та спосіб участі батька - ОСОБА_5 у вихованні малолітньої доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом встановлення систематичних побачень батька з донькою в м. Одесі, щомісяця, кожної суботи з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, у присутності матері - ОСОБА_4.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

А. А. Калараш