Постановление суда № 41015595, 13.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/23941/13

13.10.14

За скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 2901,90 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з’явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 2901,90 грн. задоволено повністю.

05.02.2014 на виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13.

У поданій скарзі скаржник просить суд зобов’язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва (наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13), стягнувши з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» присуджені грошові кошти.

Судом вказану скаргу було визнано такою, що відповідає вимогам п. 1 ст. 121-2 ГПК України та призначено до розгляду.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Так, у відповідності до статті 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Мотивами поданої скарги є те, що всупереч вимогам Закону державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження не вчинюються виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення господарського суду міста Києва (наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13), та грошові кошти з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» не стягуються.

Проте такі доводи скаржника не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua) вбачається вчинення державним виконавцем (державними виконавцями) наступного:

- 28.02.2014 винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 42293074 (ВДВС Дарницького РУЮ), з наданням боржнику строку на добровільне виконання рішення суду;

- 11.03.2014 винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у зв’язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду у визначений державним виконавцем строк;

- 11.03.2014 винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- 20.05.2014 винесення постанови про передачу матеріалів до іншої державної виконавчої служби (ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві);

- 27.05.2014 винесення постанови прийняття до виконання виконавчого провадження № 42293074 ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві.

З огляду на вище перелічені постанови державних виконавчих служб суд дійшов висновку, що з часту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вчинювалися дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача (скаржника), тому твердження скаржника щодо цілковитої бездіяльності державного виконавця є безпідставними.

Щодо бездіяльності саме державного виконавця Бочковського Т.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві, то суд зазначає, що скаржником у поданій скарзі не обгрунтвоано перед судом, від яких саме певних визначених Законом виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду (наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13) безпідставно ухиляється цей державний виконавець, та які саме певні визначені Законом виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду скаржник просить зобов’язати державного виконавця (орган державної виконавчої служби) здійснити.

Натомість, на необхідність наведення скаржником такого обґрунтування та оцінки його судом наголошує Вищий господарський суд України в п. 9.13 постанови Пленуму від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», та зазначає, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення державним виконавцем охоронюваних законом прав та інтересів скаржника, як стягувача та учасника виконавчого процесу.

Позаяк доводи скарги щодо порушення прав скаржника не знайшли свого належного доказового та нормативного обґрунтування, то відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві (виконавче провадження № 42293074) при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 910/23941/13, відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сташків Р.Б.