Постановление суда № 41012939, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/21978/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А.,Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011

у справі № 2а-1485/10/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Приватної фірми «Аспект»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено: скасовано рішення ДПІ у м. Херсоні про застосування фінансових санкцій від 02.02.2010 № 0003142307.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн., встановлених нормою абзацу десятого частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», (Закон № 481/95-ВР) згідно з рішенням від 02.02.2010 № 0003142307, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 15.01.2010 № 30/21/22/23/24117273/66, про порушення позивачем норм ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: зберігання алкогольних напоїв загальною вартістю 1081,00 грн. у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання - в кафе «Експресс», розташованому за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 70-б, ринок «Залізничний».

Відповідно до частини 30 ст. 15 Закону № 481/95-BP зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Абзацом десятим частини 2 ст. 17 цього Закону встановлено відповідальність за зберігання спирту, алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Оскільки Закон № 481/95-BР розрізняє поняття «місце зберігання» та «місце торгівлі» і вони не є тотожними, об'єкти роздрібної торгівлі в цілях правового регулювання, встановленого цим Законом, не можуть кваліфікуватися як місця зберігання товарів, порядок виробництва і обігу яких стосується це правове регулювання. Алкогольні напої були виявленні контролюючим органом у кафе, вказаному як місце роздрібної торгівлі у ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.11).

Апеляційний суд зробив правильний висновок, що позивач не порушив вимоги статті 15 Закону № 481/95-BР, тому що вказаний Закон не передбачає занесення місця здійснення роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру. Підтвердженням такого змісту правового регулювання є доповнення статті 15 цього Закону частиною 36 Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI (набрала чинності 16.06.2010), згідно з якою суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Суд першої інстанції, однак, не звернув увагу на такий зміст правового регулювання та зробив неправильний висновок про правомірне застосування до позивача фінансових санкцій згідно з рішенням від 02.02.2010 № 0003142307.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко Судді:О.А. Веденяпін В.П. Юрченко