№ 41006162, 22.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9796/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/820/14 Доповідач у 2 інстанції ДригаКатегорія 138 22.10.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Дрига А.М., за участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого головним інженером в ПрАТ «Агро-Регіон», ідентифікаційний код НОМЕР_1,-

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2, 11 липня 2014 року о 20 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_2 та рухаючись на автошляху «Південний під'їзд до м. Чернігова» в напрямку м. Чернігова, не був уважним та перед виконанням обгону, не дотримався безпечної дистанції, вслід чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що рухався в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3, в результаті якого ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.п.1.3, 2.3 «б», 10.1, 12.1, 13.1 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав.

Не оспорюючи доведеності своєї вини у скоєному адміністративному правопорушенні, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення стягнення, призначивши йому покарання у виді штрафу.

Обґрунтовуючи свою скаргу, апелянт зазначає, що він є єдиним годувальником своєї родини, двоє членів якої є інвалідами. Крім цього, зазначає, що транспортний засіб необхідний йому для виконання службових обов'язків.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі. Суд дав належну оцінку доказам по справі та обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та схемою до нього від 30.08.2014 року серії АВ2 № 863215, поясненнями свідка ОСОБА_3 та протоколами огляду транспортних засобів.

З цих підстав, суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП, однак при вирішенні питання про накладення стягнення, допустився помилки.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог закону при накладенні на ОСОБА_2 стягнення дотримано не було.

Так, суддею було враховано, але не надано належної оцінки особі порушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність, зокрема, те, що ОСОБА_2 є єдиним годувальником своєї родини, дружина і донька ОСОБА_2 інваліди загального захворювання та потребують постійного лікування та нагляду медичних працівників, а транспортний засіб потрібен йому для виконання службових обов'язків. Крім цього, потерпілому відшкодовано заподіяну матеріальну шкоду в повному обсязі.

Враховуючи указані обставини, суд вважає, що накладене на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не буде сприяти досягненню вказаній у ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення у зв'язку із своєю суворістю.

У зв'язку із цим, постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2014 року підлягає зміні в частині накладеного адміністративного стягнення шляхом його пом'якшення до штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині стягнення.

Накладене на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців пом'якшити до штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень. В іншій частині постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Дрига