№ 41003627, 17.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/649/14

Номер справи місцевого суду: 504/2774/14-п

Головуючий у першій інстанції Жовтан

Доповідач Слободяник І. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

17.10.2014 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області Слободяник І.К.,

за участю представників Державної прикордонної служби України Грабчева А.С. та Васильчука М.М.

розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.09.2014 року, за якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого охоронцем ОФ «Скіфи», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-10 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 20.08.2014 року о 05 год., ОСОБА_4, займаючи посаду охоронця ОФ «Скіфи» на прохідній №1 бази «Чорноморська рив'єра», розташованої в с.Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області, не виконав законні вимоги прикордонного наряду з охорони державного кордону України, який на спецавтомобілі «Скіта 06» слідував до місця несення служби з метою спостереження за надводною обстановкою в районі с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (контрольований прикордонний район), а саме: відмовився відкрити шлагбаум на дорозі і пропустити прикордонний наряд до місця несення служби, чим порушив п.1 ст.20, ч.2 ст.23, ст.34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» №661-ІУ від 03.04.2003 року, ст.34 ЗУ «Про державний кордон України» №1777-ХІІ від 04.11.1991 року, відповідальність за що передбачено ст.185-10 ч.І КУпАП.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-10 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень на користь держави.

В апеляційній скарзі заявник просить постанову скасувати. Він вважає, що дана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставин справи.

На його думку суд першої інстанції при винесені постанови порушив вимоги п. 1 ст. 20 ЗУ «Про державний кордон України», в зв'язку з тим що, 20.08.2014 року працівники Державної прикордонної служби, вимагаючи від нього потрапити на земельну ділянку, що знаходиться в приватній власності, не мали невідкладного випадку, пов'язаного із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Одеського прикордонного загону, який просив не задовольняти апеляційну скаргу, приходжу до висновку, апеляційну скаргу заявника залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції були досконало та всебічно дослідженні всі докази та допитані свідки в судовому засіданні.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні зазначеного правопорушення, його вина доведена і підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_5, допитаного у судовому засіданні, про те, що 20.08.2014 року перебуваючи у прикордонному наряді «Прикордонний патруль» з метою спостереження за надводною обстановкою в районі с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (контрольований прикордонний район), рухаючись на спецавтомобілях та прибули до прохідної бази «Чорноморська рив'єра», де, на їх неодноразові законні вимоги щодо відкриття шлагбауму прохідної №1 з метою проїзду до місця несення служби, охоронець, як пізніше виявилося ОСОБА_4, категорично відмовився пропустити прикордонний наряд, виражаючись при цьому грубою нецензурною лайкою. Надалі, зазначений шлагбаум було відчинено іншим охоронцем.

Ці свідчення підтвердили інші свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Також свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона займає посаду офіцера з адміністративного провадження та роботі з іноземцями. 20.08.2014 року біля 04 год., з метою спостереження за надводною обстановкою нею був висланий наряд «Прикордонний патруль» в район с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (контрольований прикордонний район). Через деякий час їй подзвонили співробітники патруля та повідомили, що проїжджаючи через прохідну №1 бази «Чорноморська рив'єра», охоронець, як пізніше дізналася ОСОБА_4, відмовився виконувати їх законні вимоги щодо відкриття шлагбауму з метою проїзду до місця несення служби. Після чого вона наказала виконувати процесуальні дії, а саме скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього та інші документи які фіксують вчинення адміністративного правопорушення.

Доводи ОСОБА_4 про те, що він не відкрив шлагбаум, бо пропускаючи будь-кого на приватну територію, повинен порадитися із власниками, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ч.І ст.20 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 року, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право розташовувати прикордонні наряди, пересуватися під час виконання службових обов'язків на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з повідомленням про це протягом двадцяти чотирьох годин прокурора, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації.

Твердження ОСОБА_4 про те, що прикордонники могли слідувати іншим шляхом спростовуються фотознімками з яких вбачається, що вказана дорога була перекрита бетонними блоками. Крім того, вказана обставина жодним чином не впливає на кваліфікацію дій останнього.

Таким чином, в протиріччя доводам апеляційної скарги ОСОБА_4, згідно ст. 185-10 ч.1 КУпАП, судом при накладенні стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та покладено на нього не саме суворе стягнення, тому як вбачається з санкцій даної статті вона передбачає: виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

За таких обставин доходжу висновку про те, що, судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені всі обставини справи, в зв'язку з чим постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2014 року відносно ОСОБА_4 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 вересня 2014 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-10 ч. 1 КУпАП з покладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень на користь держави залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області І.К.Слободяник