Постановление суда № 40975593, 15.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №211/5569/14-ц Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2138/14 Папарига В.А.

Категорія 57 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Зубакової В.П., Соколан Н.О.

при секретарі - Булах К.А.

за участі - представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 вересня 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 7", треті особи - Центральна міжрайонна державна податкова інспекція, Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою. Відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 7» (далі ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7») про захист прав споживачів.

04 вересня 2014 року представник позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на розрахунковий рахунок № 26005799976066 в ПАТ «Правексбанк» МФО 380838 ІПН 340624604812, номер свідоцтва 100107877, ЄДРПОУ 34062468, є платником податку на прибуток на загальних підставах, ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 117; накласти арешт на статутний фонд ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», а також накласти арешт на рухоме та/або нерухоме майно, належне ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», по акту опису арештованого майна за юридичним місцем знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 117, та за фактичним місцем розташування офісу компанії: м. Кривий Ріг, вул. Тесленка, 25/44.

Ухвалою суду від 05 вересня 2014 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, оскільки судом першої інстанції невірно надано оцінку фактичним обставинам справи. Зокрема суд першої інстанції дійшов висновку про неконкретизованість заявленої вимоги, що на думку представника позивача не відповідає дійсності.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи представник позивача звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на розрахунковий рахунок № 26005799976066 в ПАТ «Правексбанк» МФО 380838 ІПН 340624604812, номер свідоцтва 100107877, ЄДРПОУ 34062468, є платником податку на прибуток на загальних підставах, ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 117; накласти арешт на статутний фонд ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», а також накласти арешт на рухоме та/або нерухоме майно, належне ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7», по акту опису арештованого майна за юридичним місцем знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 117, та за фактичним місцем розташування офісу компанії: м. Кривий Ріг, вул. Тесленка, 25/44.

Відмовляючи в задоволенні заявлених вимог суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 151,152 ЦПК України, та виходив з того, що вимога представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок, статутний фонд та рухоме і/або нерухоме майно , яке належить позивачу є неконкретизованою, що позбавляє суд можливості визначити його співмірність та доцільність заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 за №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до ч.2 ст. 151 у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Ухвала, що стосується накладення арешту на нерухоме майно та зняття такого арешту, має містити дані, які дозволяють ідентифікувати особу боржника і відповідне майно.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у заяві про забезпечення позову не зазначено, відомостей, необхідних для забезпечення позову як-то: розмір статутного фонду відповідача, обсяг рухомого чи нерухомого майна відповідача. Крім того, в заяві про забезпечення позовну не наведено доказів, що свідчили б про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У зв'язку з викладеним колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неможливості конкретизувати майно на яке належить накласти арешт, через конфіденційність такої інформації.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суду, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки висновків суду та незгоди з висновками суду по оцінці доказів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, як недоведена, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: