№ 40952368, 20.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Житомир

справа № 806/4211/14

категорія 9.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Семенюка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі питання щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі за позовом Приватного малого підприємства фірми "Солярис-СД" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення 41067,97 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Житомирської митниці Міністерства доходів та зборів України, щодо стягнення антидемпінгового мита також просив стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства безпідставно сплачене антидемпінгове мито в розмірі 41067,97 грн.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Представник відповідача подав до суду заяву з проханням розгляд здійснювати у порядку письмового провадження.

Враховуючи приписи ч.6 ст.128, ч.3 ст.168 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткової постанови по справі з наступних підстав.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог.

Із резолютивної частини постанови видно, що судом питання про розподіл судових витрат вирішено не було.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява (в даному випадку 1827,00 грн.);

- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява (в даному випадку 73,08 грн.).

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина 3 статті 4 Закону).

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як видно зі змісту позовної заяви позивачем пред'явлено вимоги майнового і немайнового характеру.

Згідно квитанції №КР-34/1 від 12.09.2014 року про сплату судового збору позивачем за вимоги немайнового характеру сплачено 73,08 грн., квитанцією № КР-33/1 від 12.09.2014 року підтверджено сплату за вимогу майнового характеру судового збору, з врахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у розмірі 182,70 грн.

З огляду на викладене та на те, що судовим рішенням Приватному малому підприємству фірми "Солярис-СД" відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку що решту суми судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1644,30 грн. слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 98, 168, КАС України, суд, -

постановив:

Стягнути з Приватного малого підприємства фірми "Солярис-СД" на користь Державного бюджету судові витрати, що складаються із судового збору, у розмірі 1644,30 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк