№ 40948721, 09.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р. Справа№ 910/24629/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Руденко М.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Пясецька Г.О. - дов. № 289 від 01.10.2014р.

від відповідача: Притула Г.Ю. - дов. б/н від 03.01.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. (повний текст підписано 28.02.2014р.)

у справі № 910/24629/13 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна

організація - 109 Голосіївського району»

про стягнення 595 716, 12 грн.

В судовому засіданні 09.10.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» про стягнення 595 716, 12 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 06420/2-01 від 02.03.2006р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а саме щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, а тому просив суд стягнути з відповідача 550 568, 20 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., 3 007, 41 грн. 3% річних, 14 612, 10 грн. пені, 27 528, 41 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі № 910/24629/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 47 789, 71 грн. заборгованості, 109, 11 грн. пені, 509, 09 грн. штрафу, 24, 41 грн. 3% річних та 968, 65 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 547 283, 80 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 31.03.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. для розгляду справи № 910/24629/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 15.05.2014р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.05.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.06.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., у зв'язку з перебуванням суддів Зеленіна В.О., Мальченко А.О. на навчанні у Національній школі суддів України сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Алданова С.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 05.06.2014р. та 10.07.2014р у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, останній раз до 24.07.2014р.

10.07.2014р. та 14.07.2014р. від представника позивача надійшли пояснення по справі, а 23.07.2014р. супровідним листом від 21.07.2014р. № 809 розгорнутий розрахунок заборгованості відповідача.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.07.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.09.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Шаптала Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

18.09.2014р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.10.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2014р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 547 283, 80 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2014р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», (позивач, постачальник за договором) та Комунальним підприємством «ЖЕО - 109» Голосіївської районної в місті Києві ради, яке в подальшому було перейменовано на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району», (відповідач, абонент по договору) укладено договір № 06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється:

2.1.1. за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для подиву визначається за показниками лічильника. В разі технічної неспроможності встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

2.1.2. зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно графіку обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

2.1.4. кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показниками лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до п. 2.2.1. договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги -доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до виставлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 2.2.2. договору сторони погодили, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно п. 2.2.3. договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника (п. 4.6. договору).

Цей договір, згідно п. 7.1., укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за договором, позивачем було присвоєно відповідачу абонентські коди: 1-1379, 1-1705 та 1-1706. Також, позивач відкрив відповідачу абонентський код 1-51379 для обліку кількості питної води, яка йде на підігрів, і відповідно за яким обліковується заборгованість за надані послуги з поставки зазначеної питної води та її стоків.

При цьому, матеріали справи не містять доказів узгодження між сторонами відкриття відповідачу вищевказаних різних абонентських кодів для обліку поставленої питної води та прийнятих стічних вод, а умовами договору відкриття таких кодів не передбачено.

Позивач стверджує, що за період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р. відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення (в т.ч. і з постачання води, що йшла на підігрів) на загальну суму 2 648 585, 56 грн., з яких сплачено лише 2 096 491, 13 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 550 568, 20 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 1 526, 23 грн. у травні 2013р. за кодами 1-1379, 1-1705 та 1-1706).

Позивачем долучено до матеріалів справи акти зняття показників з приладу обліку за спірний період, якими підтверджується обсяг спожитої відповідачем питної води, та прийнятих від нього стоків.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 та зареєстровані в Мінюсті 07.10.2008 за № 936/15627; далі - Правила № 190) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Сторонами не заперечується факт надання позивачем у спірний період послуг з постачання питної води та водовідведення, у заявленому позивачем та документально підтвердженому обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, а сторони не заперечується, що за надані послуги у спірний період відповідач частково розрахувався, перерахувавши грошові кошти в рахунок оплати послуг з постачання питної води (не на підігрів) та водовідведення.

При цьому, відповідачем заперечується споживання ним та наявність зобов'язань з оплати за постачання питної води на підігрів для виготовлення гарячої води.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до п. 3.13 Правил № 190 розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

З наявних в матеріалах справи документів та пояснень відповідача вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ «Київенерго», до яких відповідач доступу немає.

Відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Згідно статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за питну воду, що йде на підігрів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за воду, обліковану позивачем за кодом 1-51379, як на підігрів для виготовлення гарячої води, є необґрунтованими, належними та допустимими доказами не доведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладені обставини, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та штрафу, нарахованих на вказану суму, які є похідними та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за постачання питної води та водовідведення за договором у період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Відповідно до п. 3.7 Правил користування № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов Договору.

Отже, відповідач зобов'язаний розраховуватися за надані послуги з постачання питної води, водовідведення її стоків, а також за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем за кодом 1-51379.

Тобто, не залежно від того, ким і для яких подальших потреб використовувалась вода, облікована позивачем за кодом 1-51379, за умовами договору та наведених вище положень чинного законодавства, відповідач повинен платити за її стоки згідно обрахованих позивачем та не оспорюваних відповідачем обсягів цих стоків, та за тарифами, встановленими Постановою від 10.02.2012 № 82 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Колегія суддів перевірила проведений місцевим господарським судом розрахунок заборгованості відповідача з оплати наданих по договору послуг з постачання питної води та водовідведення у обсягах, що підтверджені документально та визнаються обома сторонами, наступним чином.

Розрахунок заборгованості за водовідведення води, облікованої у позивача за кодом № 1-51379 (водовідведення гарячої води)*.

Період Обсяг Сума Сплачено Заборгованість/

м. куб. нарахувань переплата (-)грн.

з ПДВ, грн. (помісячно)

2013.04 54332 75 630, 14 115 203, 97 -39 573, 83

2013.05 51908 72 255, 94 108 974, 15 -36 718, 21

2013.06 44655 62 159, 76 84 491, 99 -22 332, 23

2013.07 42651 59 370, 19 78 346, 42 -18 976, 23

2013.08 43021 59 885, 23 70 043, 10 -10 157, 87

2013.09 44629 62 123, 57 72 502, 49 -10 378, 92

Всього: 281196 391 424, 83 529 562, 12 -138 137, 29

*При розрахунку у графі «сплачено» враховані суми надходження коштів, які позивач зараховував у рахунок оплати за воду, що йшла на підігрів та стоків за цю воду. Тариф, за яким проводився розрахунок, визначений згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 82 від 10.02.2012р.

Колегія суддів, перевіривши проведений місцевим господарським судом розрахунок заборгованості за питну воду та водовідведення цієї води, облікованої у позивача за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706 (холодна вода та її стоки), виходячи з розрахунку:

за квітень 2013р. відповідачеві нараховано з ПДВ до сплати 291 556, 37 грн., а останнім сплачено 260 883, 20 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 39 573, 83 грн. (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку),

за травень 2013р. нараховано з ПДВ до сплати 265 870, 10 грн., сплачено 232 012, 96 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 38 244, 44 грн. (з перерахунком) (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку),

за червень 2013р. нараховано з ПДВ до сплати 297 748, 68 грн., сплачено 258 180, 78 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 22 332, 23 грн. (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку),

за липень 2013р. нараховано з ПДВ до сплати 280 943, 43 грн., сплачено 269 096, 56 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 18 976, 23 грн. (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку),

за серпень 2013р. нараховано з ПДВ до сплати 280 943, 43 грн., сплачено 275 497, 41 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 10 157, 87 грн. (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку),

за вересень 2013р. нараховано з ПДВ до сплати 323 192, 76 грн., сплачено 271 258, 10 грн. (обліковано позивачем за кодами № 1-1379, № 1-1705, № 1-1706) та 10 378, 92 грн. (обліковано позивачем за кодом № 1-51379 + сума перерахунку), погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за питну воду та її водовідведення, облікованої у позивача за кодами № 1-1379, № 1705, № 1-1706 (холодна вода та її стоки) становить за квітень 2013р. (-8 900, 66 грн.), за травень 2013р. (-13 287, 96 грн.), за червень 2013р. 3 947, 71 грн., за липень 2013р. (-3 181, 65 грн.), за серпень 2013р. 6 233, 97 грн., за вересень 2013р. 47 789, 71 грн., а всього 47 789, 71 грн.

При цьому, при розрахунку, у графі «сплачено (обліковано позивачем за кодом № 1-51379)», судом враховані суми надходження коштів, які позивач зараховував у рахунок оплати за воду, що йшла на підігрів (є різницею між сумою коштів, що зараховувалась позивачем за кодом №1-51379, і коштами, які були зараховані судом вище в рахунок оплати за стоки гарячої води, а також враховані проведені позивачем перерахунки, що вказані останнім в його розрахунках. Тариф, за яким проводився розрахунок, визначений згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №82 від 10.02.2012 та №184 від 30.09.2011.

Одночасно, колегія суддів відзначає, що виконання позивачем умов договору щодо виставлення рахунків на оплату до банківської установи відповідача підтверджується здійсненими останнім фактичними поступовими оплатами вказаних рахунків.

Таким чином, згідно здійсненого судом розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім послуги із постачання питної води та приймання стічних вод, за наведений позивачем період нарахування заборгованості з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., становить лише 47 789, 71 грн., а відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач лише за деякі періоди розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, що у відповідності до положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України є підставою для застосування до відповідача правових наслідків, встановлених договором та законом, зокрема у вигляді стягнення 109,11 грн. пені та 509,09 грн. штрафу, нарахованих за період з 06.07.2013р. (31 день прострочення) на суму заборгованості 3 947, 71 грн. та за період з 03.09.2013р. по 30.09.2013р. (28 днів прострочення) на суму заборгованості 6 233, 97 грн., на підставі статей 546, 549 Цивільного кодексу України та пунктів 4.2, 4.6 договору, а також 24,41 грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.07.2013р. (31 день прострочення) на суму заборгованості 3 947, 71 грн. та за період з 03.09.2013р. по 30.09.2013р. (28 днів прострочення) на суму заборгованості 6 233, 97 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, що обґрунтовано вище згідно наведеного судом розрахунку, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ні умовами договору, ні законом не зобов'язано відповідача сплачувати позивачу за постачання питної води, що йде на підігрів, а договором передбачена лише поставка питної води, відтак зняття позивачем показників лічильників щодо поставки питної води на підігрів не покладають на відповідача обов'язку її оплатити.

Посилання позивача щодо правомірності набуття ним коштів як таких, що сплачені населенням за обсяги води для підігріву є необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка не передбачає такого виду комунальних послуг, як вода на підігрів. Також позивачем не доведено факту того, що він є виробником комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води до будинку, що належить відповідачу.

При цьому, зарахування судом сум, які надходили від відповідача в рахунок виконання умов договору та були безпідставно зараховані позивачем в рахунок оплати води для підігріву, не змінює призначення платежу, оскільки дані кошти надходили саме за укладеним між сторонами договором в рахунок оплати передбачених ним послуг, яким, як зазначалося вище, не передбачена оплата води, що йде на підігрів. Позивачем також вказані кошти були віднесені у рахунок оплати за договором, і не повертались назад як безпідставно набуті.

Інші доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують вищевикладених.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 17.02.2014р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі № 910/24629/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі № 910/24629/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/24629/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 14.10.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Шаптала