Постановление суда № 40939408, 14.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.П.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"14" жовтня 2014 р. Справа № 279/4748/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Капустинського М.М.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростеньської міської ради на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "28" липня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростеньської міської ради про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Коростенської міської ради Житомирської області щодо невиплати позивачу соціальної допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва неправомірними.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконкому Коростенської міської ради перерахувати та виплатити позивачу соціальну допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до вимог ст.37 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 1 - ої категорії, що постійно проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, із врахуванням виплачених коштів та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в спірний період отримував допомогу в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте у менших розмірах, ніж визначено цим Законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача по нарахуванню і виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2014 року, є не правомірними.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновок, виходячи з наступного.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ст.37 Закону №796-ХІІ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказані норми в спірний період не було скасовано чи змінено. Крім того, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, розрахунок доплати до пенсії позивачу здійснено, виходячи із розмірів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року, з подальшими змінами. Зазначеними постановами, всупереч приписів ст.37 Закону № 796-ХІІ, встановлено фіксовані розміри виплат, які значно менші від передбачених в законі.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру доплат до пенсії застосуванню підлягають саме стаття 37 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року та №1210 від 23.11.2011 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Оскільки відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення приписів Закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про обов'язок відповідача донарахувати позивачу недоплачені суми.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростеньської міської ради залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "28" липня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.Ф.Бондарчук

судді: (підпис) М.М. Капустинський

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Ф.Бондарчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростеньської міської ради вул.Кірова,8,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

- ,