№ 40927, 18.07.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2006 р.

Справа № 4/98-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до приватного виробничо - торгового підприємства "Світязь", м. Луцьк

про стягнення 4472,00грн. штрафних санкцій

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання –Ведмедюк М. П.

Представники:

Від позивача: Ліщук А. В., довіреність №06.10/6 від 07.02.2006 р.;

Від відповідача: н/з.

Суть спору: Позивач - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з приватного виробничо - торгового підприємства "Світязь", м. Луцьк 4472,00грн. штрафної санкції за незабезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році.

Відповідач вимоги ухвали суду від 23.06.2006 року не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, в судове засідання не з’явився.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 75 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити - 3 інваліда, а фактично у звітному періоді на підприємстві було працевлаштовано 1 інваліда.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Оскільки відповідачем не працевлаштовано в 2005 р. 1 інваліда, не створено робочих місць для їх працевлаштування, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано встановлений законодавством норматив із працевлаштування 1-го інваліда, а доказів про повідомлення належним чином центр зайнятості про наявність вільних робочих місць, на яких можуть працювати інваліди, він не подав, у судове засідання не з’явився, позовні вимоги не заперечив.

Із вищезгаданого звіту вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 4972,00грн. - відповідно Фондом соціального захисту інвалідів була нарахована штрафна санкція в розмірі 4972,00грн. за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Фондом соціального захисту інвалідів обґрунтовано та правомірно застосовано штрафну санкцію за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 69, 71, 79, 86, 158 - 160 КАС України,

господарський суд ,-

постановив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного виробничо - торгового підприємства "Світязь", (м. Луцьк, вул. Офіцерська, 20а, код 13364650) в користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Луцьк, вул. Писаревського,3А) та зарахувати в доход державного бюджету м. Луцька 50070000, р/р 31216230600002, інд. код 21741605, банк УДК у Волинській області, МФО 803014

4972,00 грн. штрафної санкції.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Слободян Петро Романович