Решение № 40925521, 14.10.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

„14" жовтня 2014 року Справа № 927/1501/14

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родина»,

15111, вул. Пролетарська, 10, с. Перепис, Городнянський район, Чернігівська область

Предмет спору: про стягнення 4399,21 грн.

Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

від позивача: не з'явився (ОСОБА_2 довіреність № 518 від 26.05.2014, представник, присутній в судових засіданнях 02.10.2014, 09.10.2014).

від відповідача: Негода В.І. довіреність б/н від 29.09.2014, юрист

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 02.10.2014 р. перерви до 09.10.2014 р. до 10 год.30 хв. та в судовому засіданні 02.10.2014 перерви до 14.10.2014 згідно ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» про стягнення 10557,00 грн. боргу за договором № 17/01 від 17.01.2013, 3755,70 грн. штрафу, 2900,41 грн. пені, 2555,72 грн. річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в усних поясненнях проти позову заперечив посилаючись на відсутність заборгованості за договором № 17/01 від 17.01.2013.

09.10.2014 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 10557,00 грн., пені на 55.32 грн. та річних на суму 1001,60 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 3755,70 грн. штрафу, 2845,09 грн. пені та 1554,12 грн. річних.

Суд прийняв подану заяву про зменшення розміру позовних вимог. Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Крім того, в судовому засіданні 09.10.2014 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог на 3755,70 грн. нарахованого штрафу.

Суд прийняв подану заяву, справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

В судовому засіданні 09.10.2014 представником позивача подано заяву про відшкодування відповідачем понесених витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3350,00 грн.

Суд прийняв подану заяву.

09.10.2014 в судовому засіданні представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності та просить враховуючи обставини справи, зменшити штрафні санкції на 90 % від заявленого розміру пені, штрафу та 3 % річних.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

Встановив:

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

17.01.2013 між сторонами укладено договір № 17/01 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується провести роботи по ремонту трактора К-701, б/в з використанням власних матеріалів та запасних частин (надалі - Роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх в повному обсязі (п. 1.1. договору).

Попередня вартість робіт (матеріалів, комплектуючих) становить 22750,00 грн., без ПДВ. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна вартість робіт (матеріалів, комплектуючих) визначаються виконавцем після повного дефектування вузлів і агрегатів трактора та письмового погодження вартості їх ремонту, об'ємів та строків виконання з замовником відповідно до додаткових угод, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що оплата проводиться наступним чином: - оплата в розмірі 8000,00 грн. до 05.02.2013, - оплата в розмірі 10000,00 грн. до 25.02.2013, - оплата в розмірі 4750,00 грн. до 20.03.2013, - решта від загальної вартості робіт (матеріалів, комплектуючих) оплачується після проведення повного дефектування вузлів (агрегатів) трактора, згідно укладених додаткових угод в повному обсязі на протязі трьох календарних днів після підписання їх (угод) сторонами.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2013 до договору № 17/01 від 17.01.2013 (далі - додаткова угода) сторони погодили, перелік та вартість додаткових робіт по ремонту трактора К-701 (б/в), що становить 62557,00 грн. без ПДВ. Згідно з пунктом 3 додаткової угоди, загальна вартість робіт та матеріалів (комплектуючих) по ремонту трактора К-701 (б/в) становить 85307,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1. договору визначено, що приймання-передача робіт за кількістю, комплектністю та якістю здійснюється сторонами на момент підписання акту виконаних робіт, по місцю фактичного виконання робіт. Датою приймання-передачі робіт є дата підписання приймально-передавальних документів (актів, накладних) (п. 6.2. договору).

На виконання умов договору, відповідно до акту здачі-прийому робіт (надання послуг) № 6 від 03.05.2013 р., позивачем проведено, а відповідачем прийнято роботи по ремонту трактора К-701 (б/в), вартість послуг складає 85307,00 грн. (без ПДВ). Сторони погодили, що роботи виконані належним чином, в повному обсязі та прийняті замовником. Сторони взаємних претензій до виконаних робіт не мають. Акт підписано представниками сторін і скріплено печатками.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач порушив умови договору, за надані послуги вчасно не розрахувався, що підтверджується виписками банку на суму 74750,00 грн. та платіжним дорученням № 357 від 16.09.2014 на суму 10557,00 грн., яким проведено остаточний розрахунок.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3. договору в разі несвоєчасності проведення розрахунку замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 2845,09 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 19.09.2013 по 18.09.2014.

Відповідач в усних поясненнях проти нарахування штрафних санкцій та 3% річних заперечив та подав заяву про зменшення їх розміру на 90%.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи дату підписання додаткової угоди право вимоги по сплаті пені виникло у позивача 06.04.2013. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня може бути нарахована за 6 місяців з моменту настання права - до 06.10.2013. Позивач просить стягнути пеню за період з 19.09.2013 по 18.09.2014. Сума пені в розрахунку за період прострочки оплати з 19.09.2013 по 06.10.2013 з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, складає 240,78 грн., яка і підлягає стягненню, а позов в цій частині вимог - задоволенню. В решті вимог по стягненню пені в позові має бути відмовлено, як нарахованої всупереч вимогам ч. 6 ст.Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1554,12 грн. 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 07.02.2013 р. по 18.09.2014 р. та в т.ч. 3,29 грн. за прострочку проведення 10000,00 грн. авансового платежу за період з 25.02.2013 по 01.03.2013.

Вимоги позивача по стягненню 3 % річних підлягають частковому задоволенню, оскільки право вимоги по сплаті 3 % річних за прострочку проведення остаточного розрахунку (без авансового платежу) виникло у позивача 06.04.2013.

Докази сплати суми трьох відсотків річних відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача по стягненню річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1261,05 грн. за період прострочки з 06.04.2013 по 18.09.2014, в т.ч. 3,29 грн. за прострочку оплати 10000,00 грн. авансу з 25.02.2013 по 01.03.2013 в решті вимог по стягненню річних має бути відмовлено.

Суд відхиляє подану відповідачем заяву про застосування позовної давності та зменшення розміру штрафних санкцій за безпредметністю в частині застосування позовної давності та зменшення суми штрафу - штраф не є предметом позову (після зменшення позовних вимог позивачем). В частині зменшення суми трьох процентів річних клопотання відхиляється, оскільки річні не є штрафними санкціями і у суду відсутні законодавчі підстави для їх зменшення. Щодо зменшення суми пені , (належної до стягнення 240,78 грн.) судом відхиляється за відсутністю обґрунтування. В частині застосування позовної давності щодо стягнення пені та річних клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позовна давність по стягненню 3% річних та 240,78 грн. пені, нараховної за період з 06.04.2013 по 06.10.2013 не пропущена.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3350,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Пунктом 6.3 Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Судом встановлено, що 06.09.2014 між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги адвокатом.

Відповідно до умов п.1.2 договору, послуга за договором надається з питань стягнення боргу, штрафних санкцій тощо з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» за договором № 17/01 від 17 січня 2013 року (далі - договір), предметом якого були роботи з ремонту трактора К-701.

Як вбачається з розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 09.10.2014 за договором про надання правової допомоги адвокатом підписаного позивачем та адвокатом ОСОБА_5, проте договір про надання правової допомоги адвокатом, предметом якого є витрати пов'язані з розглядом даної справи укладено з адвокатом ОСОБА_4. Крім того, зі змісту поданого розрахунку неможливо визначити за яким договором надані послуги адвоката.

Окрім того, позивачем надано розписку про сплату 5000,00 грн. адвокату за отриману правову допомогу за договором про надання правової допомоги адвокатом від 06.09.2014.

Подана розписка не приймається судом як доказ сплати послуг адвоката, оскільки не є платіжним документом, що підтверджує сплату послуг адвоката.

Таким чином, відсутні підстави для покладення адвокатських витрат на відповідача і заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 525, 526,549,550,610,611,625, 901,903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОДИНА», код 03798665, с. Перепис, Городянський район, Чернігівська область, 15111 (р.26009182552 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ( р. НОМЕР_2 в ФАТ «Укрексімбанк», м. Чернігів, МФО 353649) 240,78 грн. пені, 1261,05 грн. річних 623,71 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Н.О. Скорик

.