Решение № 40887132, 09.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/174/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1737/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гребик Л. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Меленко О.Є., Фединяка В.Д.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2. Просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37300,03 грн за кредитним договором № IFIARX04810026 від 22.09.2006 та 373 грн судових витрат. Позовні вимоги обґрунтували тим, що 22.09.2006 між сторонами по справі було укладено кредитний договір № IFIARX04810026. Згідно даного Кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 2957,90 грн, зі сплатою 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Зі слів позивача, відповідач всупереч ст. ст.526, 527, 530 ЦК України не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором у встановлений строк, у результаті чого станом на 30.01.2014 року виникла заборгованість в розмірі 37300,03 грн. На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБаннк» просив позов задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь вищезазначену суму заборгованості.

Рішенням Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 37300 грн 03 коп. заборгованості згідно кредитно-заставного договору № IFIARX04810026 від 22.09.2006 та 373 грн судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права при цьому неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зі слів апелянта, кредитно-заставний договір № IFIARX04810026 від 22.09.2006 укладений у формі, що не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, зокрема мається анкета позичальника, копія якої, на думку відповідача, скомбінована з різних частин, що не мають відношення до вказаного договору, а підпис скомбінований за допомогою технічних засобів. Крім того, зазначений документ, як вказує апелянт, підписано неповноважними особами, а додаткові Умови надання кредиту носять вигляд пам'ятки та підписані одноосібно представником банку. Як вказує апелянт, зазначений кредитно-заставний договір № IFIARX04810026 мав бути укладений між ним як покупцем, відповідачем як позичальником та дочірнім підприємством «Юнітрейд-Світ» - продавцем товару Зі слів відповідача, вимоги Договору не були виконані жодною зі сторін, оскільки він відмовився придбати товар - телефон, про що свідчить відсутність його підпису у видатковій накладній від 22.09.2006 Дочірнього підприємства «Юнітрейд-Світ», а відповідно позивачем не було перераховано жодних коштів на рахунок останнього. Відповідач стверджує, що він не підписував жодних Умов надання кредиту, кошти за кредитом ним не сплачувалися та не списувалися з його рахунків, а тому твердження суду щодо безпідставності спливу позовної давності апелянт вважає незаконним.

Просить скасувати рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2014 року про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 37300 грн 03 коп. та 373 грн судових витрат, а провадження в справі закрити.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали, вказавши, що відповідач не укладав договору, не підписував, не отримував ні товару, ні коштів. Про існування заборгованості не знав і тому нічого взагалі не погашав. 05.05.2009 ніякої пені не сплачував, боргу не визнавав. Ці кошти були стягнуті банком з його рахунку самостійно, без його відома. Тому ніякого переривання позовної давності не відбулось.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши апелянта, його представника, представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить частково задовольнити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 22.09.2006 між Закритим акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № IFIARX04810026 (далі - Кредитно-заставний договір), який складається із Заяви позичальника № IFIARX04810026 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). За умовами вищевказаного кредитно-заставного договору відповідач отримав строковий кредит в розмірі 2957,90 грн. на строк 12 місяців з 22.09.2006 року по 22.09.2007 року з умовами сплати за користування кредитом відсотків 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 47,33 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 268,90 грн в обмін на зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії обумовлених в Заяві та Умовах строки. (а. с. 9, 46).

Відповідно до 5.1. Умов надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні будь-якого з зобов'язань передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 вказаних Умов позивач зобов'язався сплатити ПАТ КБ «Приват Банк» пеню в розмірі 0, 15 % від суми простороченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Пунктом 5.3 Умов надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено обов'зок відповідача при порушенні ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, обумовлених договором, більш ніж на 30 днів, сплатити ПАТ КБ «ПриватБанк» штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості (а. с. 10-13).

Згідно копії Статуту (нової редакції) Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», внаслідок зміни назви юридичної особи на підставі рішення загальних зборів акціонерів банку від 30.04.2009 (а. с. 17), що також підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 054809 від 17.07.2009 (а. с. 16 - зворот).

Копіями Рахунку-фактури № ИВ/СЧ-0915 від 22.09.2006 та Видатковою накладною № ИВ/РН-0638 від 22.09.2006 підтверджується перерахунок Банком коштів на рахунок Дочірного підприємства «Юнітрейд-Світ» згідно умов Кредитно-заставного договору (а. с. 49, 50).

На а. с. 51 міститься копія Розрахунково-товарного чека ДП «Юнітрейд-Світ» від 13.07.2009.

Відповідно до копії Розрахунку сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитно-заставним договором станом на 30.01.2014 становить 37300,03 грн, а саме: 2957,90 грн заборгованість за кредитом; 13523,71 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 567,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17998,08 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1752,38 грн. - штраф (процентна складова) (а. с. 6).

Згідно даних меморіального ордеру № 29Т3 на погашення кредитної заборгованості від апелянта 05.05.2009 поступили кошти в сумі 47,36 грн (а. с. 7-8).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, враховуючи приписи ст. ст. 526, 527, 530, 638, 1054 ЦК України та умови Кредитно-заставного договору, виходив з того, що між сторонами виникли зобов'язання, відповідач їх не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед кредитором.

Апелянт зазначав, що договору не підписував, а копія, яка є в матеріалах справи має ознаки підробки. Відповідно до ст. ст. 57 - 60 ЦПК України кожна сторона повинна доказами підтвердити обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

На вимогу суду позивачем було надано оригінали заяви та інших документів, під час огляду яких відповідач знову вказав, що підписи стоять не його, однак клопотання про призначення експертизи не заявив. Тому висновки суду щодо того, що відповідач не довів свої заперечення колегія суддів знаходить не спростованими й з цих підстав апеляційна скарга до задоволення не підлягає за недоведеністю.

Разом з тим, у рішенні суду зазначено, що відповідач посилався на сплив позовної давності і просив застосувати передбачені законом наслідки у тому випадку, якщо суд дійде до висновку, що факт укладення договору мав місце. Розглядаючи зроблену позивачем заяву, суд першої інстанції констатував, що 05.05.2009 на погашення пені надійшли кошти, які позивач списав відповідно до п.3.2.5. Умов надання кредиту фізичним особам і дійшов висновку, що це свідчить про згоду відповідача на списання коштів. Сплата 47 грн 36 коп. перервала перебіг строків відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, а тому позовна давність не пропущена.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних міркувань.

Згідно із ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») («Стандарт») сторони встановили позовну давність по зобов'язаннях про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів тривалістю пять років ( а. с. 13).

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

За змістом пояснень апелянта, списання коштів з його рахунку на погашення заборгованості сталось без його відома і ніяк не свідчить про визнання ним боргу. Він нічого не сплачував, оскільки не мав зобов'язань перед позивачем у даному випадку і тому визнавати йому нічого.

Колегія суддів знаходить, що списання коштів з рахунку відповідача за меморіальним ордером без його відома, без доказів протилежного, не може бути кваліфіковано як дія, яка направлена на визнання зобов'язання, оскільки відбулась поза його волею. Те, що за умовами надання кредиту він ніби погоджувався наперед з діями банку по списанню коштів з його рахунку без його відома не може свідчити про визнання боргу, оскільки по-перше, заперечується відповідачем, який взагалі не визнає існування зобов'язання, а по-друге повинно бути окремим вольовим актом, направленим саме на визнання боргу.

Згідно матеріалів справи договір було укладено 22.09.2006 на один рік, а позов пред'явлено 03.03.2014 - поза межами п'ятирічного строку позовної давності, встановленого договором, що за приписами ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові. За цих обставин, апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду скасувати, у позові відмовити за спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у спорі під час розгляду справи судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2014 року - скасувати. Постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є. Меленко

В.Д. Фединяк