Решение № 40880708, 10.10.2014, Оболонський районний суд міста Києва

10.10.2014 Справа № 756/3313/14-ц

унікальний № 756/3313/14-ц

провадження № 2/756/2236/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді- Шевчука А.В.,

при секретарі- Субіну М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину,

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказував, що 19.12.2007 року між ним та відповідачами у простій письмовій формі було укладено попередній договір. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися у строк до 21.02.2008 року укласти з ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу належної їм земельної ділянки площею 0,0697 га, що розташована по АДРЕСА_1, взамін чого отримали від ОСОБА_1 авансовий платіж у розмірі 10 000, 00 доларів США. Однак, в порушення п. 3.1 договору відповідачі взяті на себе зобов'язання так і не виконали та не уклали договір купівлі-продажу з позивачем, при цьому відмовляються повертати отриманий авансовий платіж. Такі дії відповідачів ОСОБА_1 вважає незаконними та такими, що порушують його права. Окрім того вказує, що укладений між сторонами договір є нікчемним оскільки при його укладенні не було дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення. На підставі вказаного просить застосувати наслідки нікчемного правочину, стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь грошові кошти у розмірі 79 930, 00 грн., що є еквівалентом 10 000, 00 доларів США. Крім того, просить стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 799 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 181, 30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про що в справі містяться відповідні докази. Заяв, заперечень, клопотань суду не надали, в зв'язку з чим суд визнає їх неявку без поважних причин та вважає можливим розглянути справу у їх відсутності по наявним в справі доказам.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

19.12.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі продажу земельної ділянки у простій письмовій формі.

Відповідно до п. 3.1 договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися у строк до 21.02.2008 року укласти з ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір купівлі продажу належної їм земельної ділянки площею 0,0697 га, що розташована по АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3.2 договору при підписанні договору покупець передав, а продавець отримав 10 000 , 00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Враховуючи вище зазначене, вбачається що попередній договір, укладений сторонами, не відповідає вимогам закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення, а отже останній є нікчемним.

ОСОБА_1 у своєму позові просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь грошові кошти у розмірі 79 930, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року встановлено, що ОСОБА_2 суму авансу, отриману за попереднім договором, ОСОБА_1 не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іних справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. З вказаної статті випливає, що солідарні зобов'язання це зобов'язання, які характеризуються солідарним обов'язком або солідарною вимогою, що виникає у випадках, встановлених договором чи законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути пасивно солідарними у разі якщо кожен із боржників зобов'язаний виконати певну дію або утриматись від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення на його користь з відповідачів у солідарному порядку грошових коштів у розмірі 79 930, 00 грн. повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є законними обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач у своєму позові просить стягнути з відповідачів витрати понесенні на правову допомогу у розмірі 20 181,30 грн.

Згідно Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на паравову допомогу у цивільних справах, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Тобто виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року, яка складає 1218 грн. вартість однієї години роботи не може перевищувати 487 грн.

З огляду на кількість судових засідань та час проведений в них представником, а також враховуючи час витрачений на складання позовної та інших заяв, суд вважає за необхідне задовольнити частково вимоги щодо стягнення з відповідачів витрат на оплату правової допомоги, а саме у розмірі 2 000 грн.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 220, 541, 5743, 635, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 130, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) 79 930 (сімдесят дев»ять тисяч дев»ятьсот тридцять) грн. отриманих за нікчемним правочином.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 799 (сімсот дев»яносто дев»ять) грн. 30 коп. в рахунок оплати судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок оплати правової допомоги.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В. Шевчук