Решение № 40832105, 07.10.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 р. Справа № 923/1356/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєлова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нова Каховка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв" с. Федорівка Каховського району Херсонської області

про стягнення 17988грн.27коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2

від відповідача - уповноважена особа Свердлюк О.О.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач по справі) звернулася з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв" (відповідач) 145801грн.00коп. заборгованості за отриманий товар відповідно до видаткових накладних №280 від 13.03.2013року, №281 від 13.03.2013року, № 289 від 06.04.2013року, №309 від 28.05.2013року. Крім того, при зверненні з позовом позивач просив стягнути 1806грн.77коп. втрат від інфляції та 512грн. 40 коп. - 3 % річних.

В засідання суду позивач подав заяву, якою зменшив позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та основного боргу і просить стягнути з відповідача всього 17988грн.27коп., в тому числі: 15795грн. 50 коп. основного боргу, 1680грн.37коп. втрат від інфляції, 512грн. 40 коп. - 3 % річних.

Заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 17988грн.27коп. в межах якої вирішується спір між сторонами.

Відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем, але проти стягнення втрат від інфляції на 3% річних заперечує, посилаючись на те, що сплата зазначених сум не була врегульована між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв" (відповідач) згідно з ч.1 ст.173, ч.1 ст.175 Господарського Кодексу України склалися господарські зобов'язання з купівлі-продажу, які відповідно до частини 1 статті 181 ГК України оформлені у спрощений спосіб - шляхом підписання видаткових накладних.

Так, за видатковими накладними №280 від 13.03.2013року, №281 від 13.03.2013року, № 289 від 06.04.2013року, №309 від 28.05.2013року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 15795грн.50коп. на доказ чого надав суду засвідчені копії видаткових накладних, оригінали яких досліджувалися в засіданні суду.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представника відповідача на видаткових накладних, засвідченим печаткою відповідача.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Як зазначено вище, між сторонами склалися господарські зобов'язання з купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому факт підписання відповідачем, як покупцем, видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вимоги зазначених вище норм закону відповідач не виконав і вартість отриманого від позивача товару не сплатив. Його борг перед позивачем, серед іншого, підтверджується і підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 14.08.2014року згідно з яким за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача обліковується борг перед позивачем в сумі 15801грн.00коп.

Доказів погашення боргу відповідач суду не надав і станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 15795грн.50коп. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність між сторонами договірних зобов'язань та обов'язку погашення вартості отриманої продукції не обгрунтовані нормами закону та належними і допустимими доказами по справі відповідно до вимог ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські зобов'язання з купівлі-продажу, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача полягають у передачі товару відповідачеві, а обов'язки відповідача в отриманні товару і своєчасній оплаті його.

У наданих до матеріалів справи витратних накладних зазначено найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість, тобто всі відомості, які необхідні при такому виді угоди, як купівля-продаж.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості товару не виконав, тому вартість отриманого ним товару підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідачем не спростовано факт отримання ним продукції від позивача, та не надано доказів здійснення між сторонами розрахунку у встановленому законом порядку.

З урахуванням вищезазначених норм права, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 15795грн.50коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому з відповідача на користь позивача також стягується 1680грн.37коп. втрат від інфляції та 512грн. 40 коп. - 3 % річних за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв" с. Федорівка Каховського району Херсонської області, вул. Леніна, 33, ідентифікаційний код 31193280 інші реквізити суду не відомі на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити суду не відомі - 15795грн. 50 коп. основного боргу, 1680грн.37коп. втрат від інфляції, 512грн. 40 коп. - 3 % річних та 1827грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 жовтня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова