№ 40809999, 07.10.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 жовтня 2014 р. Справа № 802/3311/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Водолей"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Вінницька об'єднана державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) із позовом до приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Водолей" (далі - ПМВКП "Водолей", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позов мотивований тим, що станом на день подання адміністративного позову у відповідача утворився борг перед Вінницькою ОДПІ з земельного податку у сумі 4656,86 грн., який відповідач у добровільному порядку не сплачує.

Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість 07.10.2014 надав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, в якій зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги (вх.№20250).

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв’язку: за закінченням терміну зберігання. Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Водолей" зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 08.04.1992 та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ Міндоходів Вінницької області з 22.04.1992.

За відповідачем рахується податковий борг з земельного податку згідно із розрахунком суми позову в сумі 4656,86 грн. (а. с. 5). На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідач не надав.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання цієї норми Вінницька ОДПІ сформувала та направила за адресою державної реєстрації відповідача податкову вимогу № 2091-25 від 05.05.2014 (а. с. 12).

Станом на день розгляду справи докази сплати суми податкового боргу чи оскарження податкової вимоги до суду не надходили.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Водолей" (провул. Індустріальний, 12, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13311925) кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму 4656,86 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість грн. 86 коп.) до місцевого бюджету.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович