Постановление суда № 40790621, 01.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7139/13-а

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Голбан К.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Гаврикова М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої одноразової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати перерахунок одноразової грошової допомоги та стягнути недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 185 065,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2010 р. він був звільнений з військової служби у відставку, а у січні 2011 року йому було встановлено II групу інвалідності, у зв'язку із захворюваннями, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. Згідно протоколу комісії Міністерства з надзвичайних ситуацій України №5 від 16.11.2011 року, позивачу була призначена та виплачена одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділі цивільного захисту у розмірі 78300 грн. Разом з тим, на думку позивача, розмір зазначеної одноразової грошової допомоги всупереч положенням Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Міністерством з надзвичайних ситуацій України був визначений відповідно до грошового забезпечення, яке складається лише з посадового окладу, без урахування надбавок, доплат, винагород та премії, які входили до грошового забезпечення позивача на момент його звільнення, т.б. невірно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 185 065,02 грн. та перерахувати її на картковий рахунок позивача №5168742060836453 в ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеси. В частині інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій 09.12.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України на посаді начальника управління економіки і фінансів Головного управління МНС України в Одеській області.

Наказом МНС України №1122 від 11.10.2010 року та внутрішнім наказом начальника ГУ МНС України в Одеській області №1185 від 30.11.2010 року полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 - начальника управління економіки і фінансів ГУ МНС України в Одеській області, відповідно до «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» було звільнено із служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п.99 « 4», т.б. «у зв'язку із скороченням штатів».

Далі, наказом МНС України №99 від 16.10.2010 року та наказом начальника ГУ МНС України в Одеській області №1276 від 20.12.2010 року (по особовому складу) були внесені зміни - відповідно до наказів МНС України №1122 від 11.10.2010 року та начальника ГУ МНС України в Одеській області №1185 від 30.11.2010 року, згідно яких полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із служби у відставку (з виключенням з військового обліку) за п.99 « 3» «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», т.б. «за станом здоров'я».

05.01.2011р. ОСОБА_1 була встановлена II група інвалідності строком до 01.02.2012 року, що підтверджується довідкою Обласної МСЕК №072489 від 05.01.2011 року. А відповідно до довідки Обласної МСЕК №928599 від 10.01.2012 року строк інвалідності позивача подовжений до 10.01.2014 року.

При цьому, згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2813 від 12.11.2010 року, травма та її наслідки полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби та з проходженням служби.

Згідно протоколу засідання комісії МНС України №5 від 16.11.2011 року з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту №5 від 16.11.2011 року, ОСОБА_1, як інваліду II групи, було вирішено, згідно з пп.3 п.2 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності» (затв. Постановою КМУ від 11.07.2007р. №908), виплатити одноразову грошову допомогу у сумі 78 300 грн.

Дана одноразова грошова допомога у зазначеному розмірі 02.09.2013 року була виплачена позивачу, що підтверджується довідкою ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій в Одеській області №01/13/11.

Оскільки, ця сума одноразової грошової допомоги була виплачена МНС України виходячи з розрахунку лише розміру його посадового окладу за останньою посадою, що складав 1450 грн. (т.б. 1450 х 54 = 78300), то позивач, не погоджуючись з таким розміром допомоги спочатку звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням виплатити йому недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 185 065,02 грн., а після письмової відмови в такому перерахунку, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, які засновані на законі, та відповідно, з неправомірності дій відповідача, пов'язаних з неповною виплатою позивачу одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту на момент виникнення спірних правовідносин визначались Законом України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 року №1859-IV.

Розділом VIII вказаного Закону передбачений соціальний і правовий захист осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту та їх пенсійне забезпечення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України №1859, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі - до 5-річного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту в період проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок же та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту безпосередньо затверджені Постановою Кабінет Міністрів України від 11.07.2007 року №908.

Як слідує з приписів п.1 вказаного Порядку №908, одноразова грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Пунктом 3 цього ж Порядку №908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого Постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294), за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа звільнена із служби, - на день звільнення.

А відповідно ж до п.1 Постанови КМУ №1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Дія зазначеної постанови КМУ розповсюджується на осіб начальницького складу Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Слід зазначити, що дана норма кореспондується з ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ, якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, системно проаналізувавши норми чинного законодавства щодо спірних правовідносин, судова колегія приходить до аналогічного висновку про те, що у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок виконання службових обов'язків, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до 5-річного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, яке, відповідно до Постанови КМУ №1294, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як вбачається з досліджених судовою колегією матеріалів справи, а саме довідки ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 02.09.2013 року №01/101/11 та грошового атестату, грошове забезпечення позивача на момент його звільнення складало 4 877,13 грн., у тому числі: оклад за в/звання - 135 грн., посадовий оклад - 1450 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 35 % - 554,75 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % - 1069,88 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % - 217,50 грн., премія по підсумкам роботи за місяць у розмірі 100 % - 1450 грн.

Разом з тим, як встановлено по справі, відповідач - МНС України, при розрахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням ІІ групи інвалідності, виходило лише тільки з розміру його посадового окладу за останньою посадою, що складав 1450 грн. (т.б. 1450 х 54 = 78300).

При цьому, згідно пояснень представника відповідача, ДСНС України керувалась положеннями п.3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» (затв. Постановою КМУ від 11.07.2007р. №908), згідно якого, розмір одноразової грошової допомоги на момент її призначення позивачу визначався відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого Постановою КМУ №1294) за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення, та положеннями наказу МНС України від 02.08.2007р. №527, яким, в свою чергу, затверджені «Методичні рекомендації щодо порядку оформлення, фінансування та виплати одноразової грошової допомоги в системі МНС України» (із змінами, внесеними наказом МНС України №610 від 21.08.2008р. «Про внесення змін та доповнень до наказу МНС України від 02.08.2007р. №527»). Тобто, на думку, представника відповідача, із зазначених нормативно-правових актів чітко вбачається, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення, який складається лише з посадового окладу.

Однак, разом з тим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає таку позицію відповідача помилковою, оскільки вона не ґрунтується на нормах чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якими визначено, що грошове забезпечення, окрім посадового окладу, складається ще й з окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Посилання ж представника відповідача на положення наказу МНС України від 02.08.2007 року №527 (із змінами, внесеними наказом МНС України №610 від 21.08.2008р.) апеляційний суд взагалі не приймає до уваги в якості належних обґрунтувань своїх заперечень на позов, з огляду на те, що зазначені накази є по суті внутрішніми (локальними) актами міністерства, які не пройшли реєстрацію в органах юстиції, а тому, відповідно до норм діючого законодавства України, не можуть бути застосовні судом до спірних правовідносин.

Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачем, при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання службових обов'язків, було невірно зроблено розрахунок розміру цієї одноразової грошової допомоги у сумі 78300 грн., виходячи з грошового забезпечення лише в розмірі посадового окладу та без урахування окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, що мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які входили до грошового забезпечення позивача на момент його звільнення.

Одночасно, суд 2-ї інстанції, в свою чергу, погоджується із позицією позивача, що МНС України, при прийнятті рішення відносно виплати йому одноразової грошової допомоги, повинно було виходити із суми грошового забезпечення на момент звільнення, відповідно до видів цього грошового забезпечення, перелічених у його грошовому атестаті, яке складається з окладу за звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії по підсумкам роботи за місяць.

Таким чином, дослідивши довідку ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 02.09.2013 року №01/101/11 та грошовий атестат, згідно яких грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення складало 4 877,13 грн., судовою колегією беззаперечно встановлено, що дійсний розмір спірної одноразової грошової допомоги, який повинен був бути виплачений МНС України позивачу, складає 263 365,02 грн. (т.б. 4877,13 * 54 = 263,365,02). Отже, оскільки, як видно з матеріалів справи, позивачу було виплачена одноразова грошова допомога в сумі 78300 грн., то відповідно, сума недоотриманої ним одноразової грошової допомоги складає 185065,02 грн. (т.б. 263,365,02 - 78 300 = 185 065,02), яка, в свою чергу, і підлягає стягненню з відповідача, тобто з Державної службу України з надзвичайних ситуацій, як правонаступника Міністерства з надзвичайних ситуацій України.

При цьому, необхідно звернути увагу й на те, що аналогічна позиція зі спірного питання була викладена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.04.2014 року по справі №К/800/30917/13.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій виконати перерахунок одноразової грошової допомоги, то апеляційний суд вважає, що судом 1-ї інстанції у їх задоволенні було правильно відмовлено, оскільки зазначений розрахунок на момент ухвалення оскаржуваної постанови фактично вже був зроблений відповідачем, що підтверджується наданою до суду довідкою відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності ГУ ДСНС України в Одеській області.

До того ж, ще слід вказати й про те, що у відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, в свою чергу, згідно зі ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко