Постановление суда № 40781038, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 рокусправа № 2а-1086/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 р.

у справі № 2а-1086/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації

про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації, в якому просить визнати дії відповідача по нархуванню та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2007 - 2010 роки неправомірними, стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації на користь позивача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік - 1747, 04 грн., за 2009 рік - 5104,80 грн., за 2010 рік - 2503, 63 грн.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 01.11.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про перерахунок та стягнення боргу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2010 роки в частині періоду за 2007 рік - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 р. скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Відповідач ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, проти апеляційної скарги не заперечив.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції чинній у 2007 році) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Позивач звернулась до суду з позовом 11.07.2011 року. Зважаючи на те, що нормативні акти та рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 року, які стали підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, були оприлюднені у передбаченому законодавством порядку (в засобах масової інформації), слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не зазначила обставин на підтвердження того факту, що вона звернулася до суду 11.07.2011 року з поважних причин.

Посилання позивача на норми Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 не приймаються судом, оскільки у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому Постановою, йдеться про призначені до виплати суми. В той же час, позов подано з приводу порушень, допущених відповідачем при призначенні допомоги. Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 99 КАС України також не приймаються судом, оскільки позивач міг довідатись про порушення свого права своєчасно.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача спростовуються зазначеним, вони не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова