Решение № 40738542, 02.10.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 р. Справа № 923/1252/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество", м.Херсон

до: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Херсон

про стягнення 13 664 грн. 05 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Довбенко О.В., представник за довіреністю від 14.01.2014р.;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) суми основного боргу за договором на постачання природного газу № 1183/ДГ-12 від 12.12.2011 року у розмірі 9 765,95 грн., штрафу у розмірі 976,60 грн., пені у розмірі 1 152,39 грн., суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі1 589,40 грн. та 3 % річних у розмірі 179,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 95, 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. 216 Господарського кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду на ухвалі про порушення справи з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Ухвала про порушення провадження у справі від 26.08.2014 року, направлена відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, отримана ним 29.08.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.41).

Враховуючи викладене, керуючись ст.75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" та філією "Голопристанська дорожньо-експлуатацій дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений договір на постачання природного газу № 1183/ДГ-12 від 12.12.2011 року з додатковими угодами № 1 від 12.12.2011р., № 2 від 28.12.2011р., № 3/1 від 27.08.2012р., № 4/1 від 01.12.2012р., № 4/2 від 01.12.2012р., № 4/3 від 15.02.2013р., № 5 від 01.02.2013р., № 6 від 01.07.2013р., № 8/1 від 02.12.2013р., № 8/2 від 02.12.2013р., № 9 від 30.12.2013р. (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. вказаного Договору - постачальник зобов'язується передати у власність споживачу газ, а споживач зобов'язується прийняти і сплатити вартість газу на умовах цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що постачальник здійснює постачання газу за цим Договором в обсязі до 120 тис.куб.м., в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., в тому числі по місяцях:

січень - до 10,0 тис.куб.м.;

лютий - до 10,0тис.куб.м.;

березень - до 10,0 тис.куб.м.;

квітень - до 10,0 тис.куб.м.;

травень - до 10,0 тис.куб.м.;

червень - до 10,0 тис.куб.м.;

липень - до 10,0 тис.куб.м.;

серпень - до 10,0 тис.куб.м.;

вересень - до 10,0 тис.куб.м.;

жовтень - до 10,0 тис.куб.м.;

листопад - до 10,0 тис.куб.м.;

грудень - до 10,0 тис.куб.м.;

Передача поставленого споживачу газу в місяці оформляється сторонами актами приймання-передачі, які підписуються сторонами до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна газу, згідно Постанови НКРЕ від 29.09.2011р. № 1648 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, станом на день укладення даного Договору становить 3 382,00 грн., без ПДВ.

Крім того, згідно пункту 316.1 ст. 316 Податкового кодексу України, до ціни газу включається збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 25, що складає 67,64 грн., без ПДВ.

Загальна ціна 1000 куб.м. газу, без урахування тарифів на транспортування та постачання, з врахуванням 2% збору у вигляді цільової надбавки складає 3449,64 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 689,93 грн. Всього ПДВ за 1000 куб.м. газу складає - 4 139,57 грн.

Загальна сума цього Договору визначається обсягом фактично поставленого газу, згідно актів приймання-передачі, якщо інше не передбачено у Додаткових угодах до даного Договору.

Ціна газу підлягає зміні з підстав та на умовах, визначених у розділі 4 Додатку № 1 до даного Договору.

Згідно з п.4.3. Договору розрахунки за газ здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в гривнях в порядку та розмірі, передбаченому Додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Датою оплати за газ є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.4. Договору).

Розділом 6 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 6.1. Договору передбачено, що при порушенні споживачем строків розрахунків, обумовлених Додатковими угодами до цього Договору, споживач сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми невиконаних обов'язків.

Згідно з актами приймання-передачі № 1967/Г та № 1967/П від 28.02.2014 року філії "Голопристанська дорожньо-експлуатацій дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в лютому 2014 року було поставлено природний газ в обсязі 9.861 тим.куб.м на суму 37 573,49 грн. та надані послуги з постачання природного газу на суму 591,66 грн. Факт отримання природного газу підтверджується трьохстороннім актом прийому-передачі № 189-4966-1 ТЗ від 28.02.2014р.

Відповідно до актів приймання-передачі № 2899/Г та № 2899/П від 31.03.2014 року філії "Голопристанська дорожньо-експлуатацій дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у березні 2014 року було поставлено природний газ в обсязі 0,397 тим.куб.м на суму 1 512,70 грн. та надані послуги з постачання природного газу на суму 23,82 грн. Факт отримання природного газу підтверджується трьохстороннім актом прийому-передачі № 190-4966-1 ТЗ від 31.03.2014р.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином, та як невчасно сплатив вартість природного газу. Таким чином, станом на день подання позову сума основного боргу складає 9 765,95 грн.

04 серпня 2014 року позивачем направлена на адресу відповідача про сплату відповідної заборгованості , але до теперішнього часу відповіді не надходило.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1 152,39 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 10% від суми невиконаних обов'язків, нарахування якого є правомірним.

Відповідно до ч.2 стаття 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передати в договорі одночасне стягнення пеня та штрафу. що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України. Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 3-24гс12.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 10% від суми невиконаних обов'язків, суд зазначає, що його нарахування є правомірним, тому з відповідача слід стягнути штраф у сумі 976,60 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 179,71 грн. та інфляційні витрати у сумі 1 589,40 грн. відповідно до розрахунку (а.с.3-4), у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин вимоги про стягнення 3% річних у сумі 179,71 грн. та 1 589,40 грн. індексу інфляції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основна сума заборгованості у розмірі 9 765,95 грн., пеня у розмірі 1 152,39 грн., 10% штрафу у сумі 976,60 грн., 3 % річних у розмірі 179,71 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 589, 40 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись статтями 44, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, м.Херсон, вул.Покришева, 23, ідентифікаційний код 31918234, інші реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (73000, м.Херсон, вул.Петренка, 18, ідентифікаційний код 14121018, інші реквізити суду не відомі) суму основного боргу у розмірі 9 765,95 грн., 976,60 грн. штрафу, 1 152,39 грн. пені, 1 589,40 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 179,71 грн. та 1 827,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2014р.

Суддя В.В.Литвинова