Постановление суда № 40725839, 01.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2189/14 Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.ППровадження № 22-ц/780/4924/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.Категорія 18 01.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Касьяненко Л.І., Антоненко В.І.,

при секретарі Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товарисива «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товарисива «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

встановила:

у лютому 2014 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 24.09.2012 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір № 3014/258/000136 добровільного страхування наземного транспорту - "Opel-Insignia", д.н.з. НОМЕР_1.

Оскільки 11.12.2012 року на автостоянці у АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виявив пошкодження на своєму автомобілі, а позивач, в свою чергу, визнав дану подію страховим випадком і виплатив останньому страхове відшкодування на підставі платіжного доручення № 28491 від 05.02.2013 року, позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 725, 33 грн. в порядку регресу та судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у лютому 2014 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 24.09.2012 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір № 3014/258/000136 добровільного страхування наземного транспорту - "Opel-Insignia", д.н.з. НОМЕР_1.

11.12.2012 року на автостоянці у АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виявив пошкодження на своєму автомобілі, а позивач, в свою чергу, визнав дану подію страховим випадком і виплатив останньому страхове відшкодування на підставі платіжного доручення № 28491 від 05.02.2013 року в розмірі 12 725, 33 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів тих обставин, що позов поданий до належної особи.

Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27 Закону України «Про страхування»).

Для ведення діяльності зі зберігання транспортних засобів на автостоянках необхідно бути зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична, юридична особа) з відповідним кодом класифікатора видів економічної діяльності (для автостоянки 63.21.2) і перебувати на обліку в податковій інспекції.

З матеріалів же справи вбачається, що позов поданий не до суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи, ні до юридичної особи, а до фізичної особи - громадянина.

Відповідно до ст. ст. 208, 937 між фізичними особами договір зберігання на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі.

Вартість автомобіля, який належить ОСОБА_3 перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Встановлено, що письмовий договір між ОСОБА_3 та відповідачем зі зберігання транспортного засобу ОСОБА_3 на автостоянці у АДРЕСА_1 не укладався.

Не має і будь-яких чеків оплати зберігання транспортного засобу тобто не має ні належних, ні допустимих доказів на спростування вказаних обставин не має.

За таких обставин висновок суду про неналежність відповідача відповідає обставинам справи та вимогам закону в зв'язку з чим апеляційна скарга як необгрунтована підлягає відхиленню, оскільки якщо відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не довів тих обставини, що відповідати має саме цей відповідач, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області від 19.12.2012 року не може бути прийнято до уваги, оскільки вона не має преюдиціального значення.

Постанова прийнята за результатами перевірки по факту завдання шкоди та кримінальне провадження, порушене за ст. 194 КК України закрито за малозначністю.

Викладена постанова в частині власника автостоянки зі слів, що не підтверджено доказами та враховуючи, що для ведення діяльності зі зберігання транспортних засобів на автостоянках необхідно бути зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична, юридична особа) та те, що між фізичними особами письмовий договір між ОСОБА_3 та відповідачем зі зберігання транспортного засобу ОСОБА_3, така обставина правового значення для вирішення справи не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товарисива «Страхова компанія «Універсальна» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: