Постановление суда № 40721931, 02.10.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Мукачево Справа № 303/4297/14-ц 2п/303/102/14

Номер рядка с.з.- 46

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2014 по цивільній справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання батьком повнолітнього сина, який є інвалідом І групи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із заявою про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2014 по вищевказаній цивільній справі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2014 р. зазначену заяву було залишено без руху на підставі частини першої ст. 121 та частини сьомої ст. 229 Цивільного процесуального кодексу України для усунення її недоліків.

З урахуванням супровідного листа від 29.09.2014 з відповідними додатками до нього, суд приходить до висновку про часткове виконання заявником вимог ухвали суду від 24.09.2014.

Так в ухвалі суду від 24.09.2014 про залишення позовної заяви без руху, серед іншого, наголошувалося на необхідності сплати заявником судового збору у сумі 121,80 грн. у відповідності з приписами п.п. 7 п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Поряд з цим, на підставі квитанції від 29.09.2014 №10010058 заявником сплачено судовий збір лише в межах суми 120,80 грн.

Як наголосив у листі від 27.09.2012 №10-1386/0/4-12 Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ: «Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Наслідком недотримання зазначеної умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».

По відношення до цього слід зазначити, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку (ст. 72 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на відсутність доказів щодо сплати судового збору за подання даної заяви у законодавчо визначеному обсязі, таку слід повернути особі, яка її подала.

На підставі положень частини четвертої ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин по даній справі, шляхом залишення даної позовної заяви без руху.

Крім того, суд звертає увагу представника на те, що згідно з нормативним правилом, яке місить ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із вищевказаними положеннями ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України у повній мірі кореспондуються і положення частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 228 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача.

З урахуванням законодавчих приписів частини першої ст. 38 Цивільного процесуального кодексу України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Однак, не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені (частина друга ст. 237 Цивільного кодексу України).

Як свідчить зміст заяви про перегляд заочного рішення, то така подана саме ОСОБА_1 і інтересах ОСОБА_4, що суперечить вищевказаним законодавчим положенням. При цьому слід констатувати, що заявник помилково вважає, що має право на звернення до суду в інтересах особи, яку він представляє, оскільки звернутись до суду за захистом свого порушеного права повинна саме ця особа (в даному випадку ОСОБА_4В.), або особисто, або через свого представника.

Згідно з положеннями частини восьмої ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства аналогія права).

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1-4, 8, 121, 210, 229 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2014 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про утримання батьком повнолітнього сина інваліда І групи повернути особі, яка її подала.

2. Апеляційна скарга на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області, через Мукачівський міськрайонний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом.

Суддя В.В. Кость