№ 40710029, 25.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4951/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 1205,79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1205,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1205,79 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Позивач у судове засідання не з'явився, був належним чином сповіщений про розгляд справи, разом з тим, просив суд справу розглянути за відсутністю його представника, про що зазначив у заяві від 25.09.2014 року, яка надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 25.09.2014 року.

Відповідач до судового засідання не з'явився, судова повістка про виклик до суду була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана ним 17.09.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, зважаючи на клопотання Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про розгляд справи за відсутності представника позивача, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд розглядав справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Роздільнянською районною державною адміністрацією 15.04.2013 року за № 25440000000004034 (а.с.9).

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків у Роздільнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області з 16.04.2013 року за № 15241367842, що підтверджується довідкою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 01.08.2014 року за № 1415241400413 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16.04.2013 року звернувся до Роздільнянської ОДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.05.2013 року (а.с.12), в якій зазначив вид підприємницької діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19). Відповідно до вказаної заяви обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування складає 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (2 група платників податку).

Відповідачем 01.05.2013 року одержано відповідне свідоцтво платника єдиного податку, що підтверджується копією корінця свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Згідно довідки Роздільнянської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області станом на 07.08.2014 року та облікової картки відповідача, останній має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1205,79 грн., яка виникла з 20.03.2014 року (а.с.29-31).

У відповідності до п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4. п. 16.1.ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, єдиний податок.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Групи платників єдиного податку, на які поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності встановлені у п.291.4 ст.291 ПК України.

Так, п.п.298.1.1, 298.1.2.п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Як вже встановлено судом відповідач 16.04.2013 року звернувся до Роздільнянської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.05.2013 року (а.с.12), в якій зазначив вид підприємницької діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19). Відповідно до вказаної заяви обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування складає 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (2 група платників податку).

Згідно з пп. 293.1, 293.2.ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктами 294.1, 294.2 ст.294 Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 295.1.ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по єдиному податку виникла, починаючи з 20.03.2014 року та станом на 07.08.2014 року становить 1205,79 грн., з урахуванням існуючої переплати у розмірі 12,21 грн.

Суд зазначає, що рішенням Лиманської селищної ради від 22.12.2011 року № 203 - VI, в тому числі, з 01.01.2012 року встановлено на території Лиманської селищної ради ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, що діють на території селищної ради для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20% розміру мінімальної заробітної плати на всі види діяльності (а.с.14).

В свою чергу, мінімальна заробітна плата у 2014 році закріплена ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та складає у місячному розмірі з 01 січня - 1218 грн.

Таким чином, з огляду на вказані положення Податкового кодексу України, згідно матеріалів справи та враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2014 році, відповідач зобов'язаний сплачувати єдиний податок в розмірі 243,60 грн. до 20 числа щомісячно протягом 2014 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи всупереч вказаних вимог законодавства, належні до сплати суми єдиного податку за період з 20.03.2014 року по 20.07.2014 року відповідач не сплатив, у зв'язку із чим, з урахуванням наявної переплати у розмірі 12,21 грн., за ним утворилась заборгованість у розмірі 1205,79 грн. (5 місяців х 243,60 грн. - 12,21 грн.).

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, відповідач суму боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 1205,79 грн. станом на момент розгляду справи до суду не надано. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання до суду довідки про наявність заборгованості та облікової картки платника податків.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області винесена податкова вимога №479-25 від 26.05.2014 року на суму 718,59 грн. (а.с.11), яка отримана ФОП ОСОБА_1 29.05.2014 року (а.с.11).

Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми у розмірі 1205,79 грн., вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,128,158- 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 1205,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1205,79 грн. (одна тисяча двісті п'ять гривень сімдесят дев'ять копійок) на р/р 31517970700399 (код платежу 18050400) в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області, МФО 828011, код отримувача: 37958382, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Соколенко О.М.

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 1205,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1205,79 грн. (одна тисяча двісті п'ять гривень сімдесят дев'ять копійок) на р/р 31517970700399 (код платежу 18050400) в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області, МФО 828011, код отримувача: 37958382, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області.