№ 40707103, 24.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 910/5295/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Черкащенка М.М., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 рокуу справі за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"провідшкодування шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

у березні 2014 року ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" про відшкодування шкоди в порядку регресу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв`язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2014 року у задоволені позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року рішення суду першої інстанції скасовано повністю, прийняте нове рішення, яким позов задоволено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 02.07.2012 року, між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_4 укладено договір № 28-2800-12-00100 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить закону, пов`язані з володіння, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

05 жовтня 2012 року з вини водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки "Toyota", державний номер НОМЕР_2, чия цивільно-правова відповідальність застрахована ПАТ "Страхова Компанія "ПРОВІДНА", сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

На виконання умов договору № 28-2800-12-00100 від 02.07.2014 року, позивач, платіжним дорученням № 13180 від18.10.2012 року, перерахував на рахунок СТО ТОВ "Автоград" суму страхового відшкодування у розмірі 2 329,13 грн., що відповідало страховому акту № ДККА-20853 від 16.10.2012 року та розрахунку до нього, складеному на підставі рахунку-фактури ТОВ "Автоград" № СчТ0003187 від 08.10.2012 року, отримавши таким чином право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на вище наведене, враховуючи, що страхове відшкодування за договором майнового страхування від 02.07.2012 року виплачено, позивач вправі вимагати відшкодування понесених витрат відповідачем, а тому апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, і підстав для скасування чи зміни постанови апеляційної інстанції за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді М.М. Черкащенко

І.В. Вовк