№ 40699320, 26.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4788/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ГРУПП» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610138/1 від 02.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.06.2014 року №500060001/2014/00340 та стягнення з Державного бюджету України (Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області) надмірно сплаченого до бюджету мита у сумі 54898,74 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ГРУПП» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610138/1 від 02.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.06.2014 року №500060001/2014/00340 та стягнення з Державного бюджету України (Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області) надмірно сплаченого до бюджету мита у сумі 54898,74 грн.

В судовому засіданні 23.09.2014 року представник позивача підтримав доводи заяви, але не заявив клопотань про вибування додаткових письмових доказів чи допиту свідків по цій справі. Представник відповідача в судове засідання прибув, був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (підпис представника у довідковому листі на обкладинці справи), але не з'явився в судове засідання без поважних причин, а тому суд на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України ухвалив рішення про розгляд з справи 26.09.2014 року в порядку письмового провадження за наявними в справі доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач Південна митниця на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

31.05.2014 року декларантом ТОВ «Аква-Групп» (одержувач ТОВ «Аква-Групп») до митного оформлення був заявлений товар: «овочі сушені - цибуля ріпчаста біла», країна виробництва - Індія, за МД №500060001/2014/019028.

Відповідно до ч.1, 2 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Частиною 1 ст.265 Митного кодексу України визначено, що декларантом має право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.

Також відповідно до частини 1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також, відповідно до ч. 4, 8 ст.52 Митного кодексу України, у випадках, визначених цим Митним кодексом України, для заявленої митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Частиною 1 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Представником позивача до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 10.04.2014 №AD/06/14, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; - рахунок-фактура (інвойс) від 15.04.2014 №AD/1402; - страховий поліс від 19.05.2014 №142790/21//2014/9/0006; - пакувальний лист; - копія митної декларації країни відправлення та інші супроводжувальні вантаж документи.

У відповідності до положень ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також, частинами 1, 4 ст.337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст.335 Митного кодексу України подаються органу доходів і зборів під час переміщення товарів, встановлено, що надані декларантом до митного оформлення документи, містять наступні розбіжності, а саме: встановлено, що надані декларантом до митного оформлення документи, містять наступні розбіжності, а саме: різні зразки печаток продавця у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 10.04.2014 №/06/14, рахунку - фактурі (інвойсі) від 15.04.2014 №/1402. Крім того, п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) містить відомості щодо умов поставки СІF/СFR- Одеса, а у розрахунку ціни (калькуляції) виробника зазначено умови поставки FOB-INDIA. Також у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та у комерційних документах (калькуляції виробника) підписи іноземної сторони контрактоутримувача відрізняються між собою.

При дослідженні наданих представником позивача в судовому засіданні копії зазначених вище документів на вантаж та порівнявши їх с тими, які були надані до митного оформлення та надані представником відповідача, суд вважає, що у митного органу правомірно виникли підстави вважати, що в наданих для здійснення митного оформлення товару документах, містяться недостовірні відомості щодо митної вартості товару.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною 5 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

На підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта позивача електронним повідомленням було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом надано: прайс - лист виробника, у якому відсутня дата та посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс; платіжне доручення від 16.05.14 № 39, у якому дата інвойсу відмінна від дати, зазначеної у МД. Декларант повідомив про надання лише тих документів, що наявні і неможливість надання ніяких більше додаткових документів.

Таким чином, враховуючи відсутність всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, ненадання позивачем будь-яких додаткових документів на запит, в тому числі, будь-яких документів за власним бажанням, які спростовують виявлені розбіжності, у митниці була відсутня можливість застосування першого методу визначення митної вартості - за ціною договору, а отже цілком правомірно митницею прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості.

Частиною 1 ст.55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2, 3 ч.6 ст.54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що у митного органу були підстави, встановлені передбачені ч. статті 54 Митного кодексу України для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Декларантом не було надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а отже позивач не надав у повному обсязі до Південної митниці Міндоходів додаткові документи, що запитувались митницею, що у відповідності до положень п. 2 і. 6 ст.54 МКУ є підставою для відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до ч.5 ст.55 Митного кодексу України Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 Митного кодексу України.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Крім того, у відповідності до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та органом доходів і зборів була проведена усна консультація, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке оскаржується.

У повідомленні зазначалося, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально митний орган має намір визначити митну вартість оцінюваних товарів з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.

Отже митницею було запропоновано позивачеві надіслати свої заперечення, заяви з приводу застосування методів митної вартості у вигляді електронного повідомлення, що може бути розглянуто, як проведення консультацій у розумінні митного законодавства України.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною 1 ст.57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовують другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

А також, враховуючи те, що в митному органі відсутня інформація щодо ідентичних товарів, а наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, та враховуючи те, що відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально тому відповідно до ст.60 Митного кодексу України митним органом буде застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

На підставі аналізу цін бази даних ЄАІС митного органу встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим (митна декларація від 16.05.2014 року №500060001/2014/017196), тому митну вартість визнано на рівні - 2,23 доларів США за кг нетто.

Органом доходів і зборів прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом ТОВ «Аква-Групп» митної вартості вищезазначеного товару та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості від 02.06.2014 року № 500060001/2014/610138/1.

Декларанту ТОВ «Аква-Групп» роз'яснено права, викладені у ст.55 Митного кодексу України, щодо випуску товарів у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х Кодексу та на оскарження рішення про корегування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Митного кодексу України або суду.

Частиною 2 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У вказаному рішенні наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: - в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Також, у рішеннях про коригування митної вартості товарів визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій.

У рішенні про коригування митної вартості зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Додатково декларанту було роз'яснені вимоги п.2 ч.3 ст.52 Митного кодексу України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Декларанту роз'яснено його право у відповідності до п.4 ч.3 ст.52 Митного кодексу України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 Митного кодексу України, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Товар - «овочі сушені - цибуля ріпчаста біла» випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу за митною декларацією від 02.06.2014 року № 500060001/2014/019140.

Відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

02.06.2014 року МД №500060001/2014/019140 була оформлена під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного Кодексу України. Останній строк подання додаткових документів - 31.08.2014 року.

Станом на 02.09.2014 року для підтвердження заявленої митної вартості підприємством ТОВ «Аква-Групп» жодних додаткових документів не надавалось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Південна митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості та видання картки відмови у прийнятті митної декларації діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважаємо, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Внесена позивачем сума податків та мита до Державного бюджету України може бути повністю або частково повернута лише у разі визнання незаконним рішення митного органу про корегування митної вартості ввезених товарів. Оскільки суд раніше зазначив, що підстави для визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці від відсутні, в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму мита на загальну суму 54898,74 грн., слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ГРУПП» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610138/1 від 02.06.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.06.2014 року №500060001/2014/00340 та стягнення з Державного бюджету України (Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області) надмірно сплаченого до бюджету мита у сумі 54898,74 грн. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.