Постановление суда № 40699249, 22.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-3048/12 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/5249/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 18 22.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, від 12 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що між ним та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року.

Згідно умов кредитного договору, ПАТ «КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 70 550,00 доларів США на строк до 27 грудня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,04 % річних.

27 грудня 2007 року в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки.

12 грудня 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення по цивільні справі № 2-3048/12 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Судом вирішено в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «ПриватБанком» за кредитним договором № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року у розмірі 555 032,45 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 39,60 кв.м., житловою площею 20,30 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 27 червня 2011 року за № 344 і зареєстрований у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером № 21033017.

Відповідачем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

21 серпня 2013 року, колегією суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області постановлено ухвалу, якою, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Після ухвалення вищевказаного рішення та набрання ним чинності, 24 грудня 2012 року, йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи, а саме:

14 квітня 2014 року, він звернувся до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 40884252 від 18 листопада 2013 року у якій зазначено суму боргу у розмірі 555 032,45 грн. У зв'язку з цим, він звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з проханням, надати йому виписку про погашення кредиту, відповідно до кредитного договору № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року.

17 квітня 2014 року, отримавши банківську виписку про погашення кредиту, ОСОБА_1, провів звірку сплачених ним сум по погашенню кредиту, що підтверджується банківськими квитанціями, з сумами вказаними у банківській виписці від 17 квітня 2014 року № 1426564, і дійшов висновку, що ПАТ «КБ «Приватбанк» не було зараховано на погашення кредиту всіх сум, які були сплачені ним.

Так, станом на день подання позову, ПАТ «КБ «Приватбанк» до нього, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, позивачем не було зараховано всі суми, оплачені ним в рахунок погашення кредиту, відповідно до договору № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року, а саме: платіж від 31 березня 2009 року у сумі 5 706,82 грн.; платіж від 05 травня 2009 року у сумі 5 357,43 грн.; платіж від 21 серпня 2009 року у сумі 5 776 грн.; платіж від 24 жовтня 2009 року у сумі 725 дол. США; платіж від 01 грудня 2009 року у сумі 725 дол. США; платіж від 30 грудня 2009 року у сумі 725 доларів США; платіж від 02 березня 2010 року у сумі 725 дол. США; платіж від 10 червня 2010 року у сумі 1 023,93 дол. США; платіж від 04 серпня 2010 року у сумі 725 дол. США; платіж від 10 вересня 2010 року у сумі 725 дол. США; платіж від 12 жовтня 2010 року у сумі 725 доларів США; платіж від 02 листопада 2010 року у сумі 725 доларів США; платіж від 16 грудня 2010 року у сумі 725 дол. США; платіж від 03 лютого 2011 року у сумі 1 450 дол. США; платіж від 02 березня 2011 року у сумі 725 дол. США; платіж від 11 квітня 2011 року у сумі 725 дол. США; платіж від 05 квітня 2012 року у сумі 650 доларів США.

Отже, станом на день подання позову, ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення на предмет іпотеки та виселення, ПАТ «КБ «ПриватБанк» не було зараховано платежів внесених ним на загальну суму: 12636,17 доларів США.

За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що ПАТ «КБ «ПриватБанк» ввело суд в оману, надавши неправдиву інформацію щодо суми заборгованості по кредитному договору, завищивши її розмір, не врахувавши всі платежі, які він сплачував в рахунок погашення кредиту, тому, викладені обставини ОСОБА_1 вважає нововиявленими так як вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Просив задовольнити заяву про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись з вище зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року. Зазначив, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

У п. 3, 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, судом встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 20012 року, позов ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задоволено частково.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21 серпня 2013 року, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року залишено без змін.

Перевіряючи обставини, які викладені ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що в заяві відсутні належні та допустимі докази існування тих обставин, на які заявник посилався у своїх вимогах, як на нововиявлені щодо необхідності перегляду рішення, і що йому не було і не могло бути відомо про них на час ухвалення рішення, так як представником ПАТ «КБ «Приватбанк» було надано до суду детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № КІАІGA00000017 від 27 грудня 2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 24 червня 2014 року та виписку по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в яких відображені показники заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором з врахуванням платежів, які були здійснені заявником, і на які він посилався щодо неврахування їх при розрахунку заборгованості, тому, на законних підставах відмовив ОСОБА_1 в її задоволенні.

Так як суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначився з законом, який регулює спірні правовідносини, порушень закону при розгляді справи не допустив, в звязк з чим, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: