Постановление суда № 40685120, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 вересня 2014 року м. Київ В/800/4371/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В., суддів: Малиніна В.В., Ситникова О.Ф., Стародуба О.П., Юрченка В.В.,-

перевіривши заяву Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року у справі за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1503,08 гривень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року у даній справі.

При цьому, суд касаційної інстанції, відмовляючи у відкритті касаційного провадження погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, виходячи з того, що факт умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків або зловживання ними позивачем не доведено, а тому підстави для застосування частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відсутні. Оскільки договір про надання послуг між ОСОБА_6 та Приватним підприємством «ДЕН» припинив дію 12 квітня 2013 року, докази виконання робіт після вказаної дати відсутні, тому відповідач звернувшись 16 квітня 2013 року до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного не належала до зайнятого населення та відповідно мала право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Зокрема, заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2014 року (К/800/33405/13), якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій та задоволено позовні вимоги. Суд касаційної інстанції виходив з того, що сума допомоги по безробіттю, яка отримана особою, є такою, що незаконно виплачена та підлягає поверненню. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час перебування на обліку в центрі зайнятості було отримано дохід у вигляді винагороди, а тому він відноситься до категорії зайнятого населення, що самостійно забезпечує себе роботою.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року (К/800/6707/14), на яку посилається заявник, як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, також скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій і задоволено позов, виходячи з того, що відповідач на час звернення до позивача щодо отримання статусу безробітного знаходився у цивільно-правових відносинах з банком, а тому не мав відповідних підстав для отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог. Подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Дослідивши матеріали заяви Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, вивчивши ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року, щодо якої подана заява, та судові рішення, на які посилається заявник, порівнявши їх, колегія суддів не вбачає неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи за вищезазначеним позовом, - для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення допомоги по безробіттю, - для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року.

Копію ухвали разом із копією заяви та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Малинін В.В.

Ситников О.Ф.

Стародуб О.П.

Юрченко В.В.