Постановление суда № 40679253, 30.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2014 року Справа № 911/2410/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГрейц К.В.,суддівГлос О.І., Мачульського Г.М.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 31.07.2014у справі№911/2410/14 господарського суду Київської областіза позовомТОВ "Максимус Констракшн"доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіпростягнення 11 494,02грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 05.09.2014 №2469/10/10-16-10-031 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 у справі №911/2410/14 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовими рішеннями законної сили. Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущеній процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити пояснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, і викладені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Звернувшись з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 у справі №911/2410/14 лише 09.09.2014, скаржник заявив клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги.

При цьому, скаржник в касаційній скарзі лише зазначає про причини пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі №911/2410/14, але не зазначає будь-яких причин пропуску строку подання касаційної скарги, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України позбавлена можливості надати оцінку поважності цих причин.

Крім того, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до п.21 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку (п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З матеріалів справи вбачається, що спір між ТОВ "Максимум Констракшн" та Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області виник у сфері господарських відносин і не пов'язаний з питаннями, що стосуються повноважень органів Державної податкової інспекції, оскільки касаційну скаргу подано на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 у справі №911/2410/14 за позовом ТОВ "Максимум Констракшн" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про стягнення з останньої 11494,02грн. заборгованості за договором №Р3 від 20.12.2012 на здійснення авторського нагляду.

За таких обставин касаційна скарга Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області підлягає поверненню відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 53, 110, 111, п.п.4, 5 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 05.09.2014 №2469/10/10-16-10-031 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 у справі №911/2410/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий К. Грейц

Судді: О. Глос

Г. Мачульський