№ 4067013, 25.11.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037, м. Чернігів, вул, Гончарова, 4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2008 року у справі № 2-а-4НОМЕР_36/08

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом прокурора Семенівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі

до колективного підприємства «Семенівський цегельний завод»

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 5800,05 грн.

за участю представників сторін:

відповидача ОСОБА_1, довіреність №НОМЕР_1 від 31.01.2008 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Семенівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі до колективного підприємства «Семенівський цегельний завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5800,05 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Представник прокуратури в судове засідання не з'явився.

24.11.2008 року на адресу суду від відповідача надійшла письмова заява, в якій відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, колективне підприємство «Семенівський цегельний завод» зареєстрований Семенівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 25.07.2008 року.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованим особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплат заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Станом на 29.10.2008 року заборгованість з квітня 2006 року по серпень 2008 року становить 5800,05 грн., в тому числі борг по внесках в сумі 5207,29 грн., борг по фінансових санкціях в сумі 258,91 грн., борг по пені в сумі 33,85 грн.

Відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було винесено рішення № НОМЕР_2 від 27.09.2007 року в сумі 120,92грн., № НОМЕР_3 від 22.01.2008 року у сумі 64,88 грн., № НОМЕР_4від 28.05.2008 року у сумі 286,21 грн. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Управлінням пенсійного фонду України в Семенівському районі було направлено вимогу № НОМЕР_1 від 02.10.2008 року про сплату боргу, яка отримана 04.10.2008 року.

На підставі ч.3 ст.106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч.1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч.3 ст. 136 КАС України, судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч.4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Враховуючи те, що судом встановлено, що відповідач має заборгованість в сумі 5800,05 грн. та визнає позовні вимоги в повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача в частині визнання позову порушень закону чи будь-чиїх прав, свобод та інтересів та про необхідність задоволення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Семенівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі до колективного підприємства «Семенівський цегельний завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 5800,05 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з колективного підприємства «Семенівський цегельний завод» на користь управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5800,05 грн. (р/р 2560830304185 в Ощадбанк м. Семенівка, МФО 343176, код ЄДРПОУ 21398171).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. НОМЕР_2 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.