Постановление суда № 40649630, 24.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6708/14 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2033/2-1674/11 Алфьорова Т.М.

Категорія: договірна Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м.Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Яцина В.Б.,

суддів: - Кругової С.С. , Хорошевського О.М.,

при секретарі - Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 серпня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 серпня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину - було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати і позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказав на неповне з'ясування обставин справи, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_6 про наявність психологічного тиску на матір з боку відповідачки, відомості про наявність у матері хвороби, на висновки судової почеркознавчої експертизи про наявність збиваючих факторів при підписанні відмови від заяви, а також той факт, що нотаріус під час виїзду до його матері для посвідчення відмови від попередньої заяви вже мав заготовлений текст цієї відмови, а відповідачка після цього нотаріального посвідчення і до смерті матері протиправно утримувала у себе її паспорт, що в цілому свідчить про доведеність його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та розглянутого судом позову, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Обгрунтовуючи свій позов з посиланням на ст.ст. 202, 216, 233, 231 ЦПК України ОСОБА_7 послався на те, що волевиявлення її матері 30 травня 2008 року про скасування своєї заяви про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті батька, на користь позивача не було вільним, оскільки на той день вона перебувала у стані загостронення хвороби, вчинила цей правочин під впливом психічного насильства з боку відповідачки ОСОБА_5, а також - під впливом тяжкої для ОСОБА_8 обставини, якою був її стан тяжкої хвороби, і на вкрай невигідних умовах - без наступного оформлення заяви про прийняття спадщини, чим скористалася відповідачка, викликавши нотаріуса на дом для посвідчення відмови, яку оспорює позивач.

Судом встановлено, що будинок № АДРЕСА_1 був зареєстрованій в КП «ХМБТІ» на праві власності за ОСОБА_10 (батьком сторін), який помер 06.01.2008р., залишивши розпорядження від 04.04.2004р. про перехід права власності на належний йому будинок №10/46 по вул. Червонопартизанській в м. Харкові після його смерті дружині - ОСОБА_11

16.05.2008р. ОСОБА_11 подала до 4-ї Харківської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини по закону та по заповідальному розпорядженню Ощадбанку на користь сина спадкодавця - ОСОБА_4.

30.05.2008р. нотаріус 4-ї Харківської ДНК ОСОБА_12 склала, записала за допомогою технічних засобів і посвідчила заяву ОСОБА_11 за місцем її проживання АДРЕСА_1 про відкликання своєї заяви від 16.05.2008р. про відмову від спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла у віці 68 років з діагнозом лікаря про причину смерті «хронічна серцево-судинна недостатність».

При посвідченні справжності підпису ОСОБА_11 під заявою від 30.05.2008р. державним нотаріусом ОСОБА_12 було встановлено особу ОСОБА_11 і перевірено повноваження залученого перекладача - дактилолога ОСОБА_13. Заяву було прочитано особисто самою ОСОБА_11, а також додатково їй було прочитано та роз?яснено зміст заяви перекладачем ОСОБА_13 При складанні заяви ОСОБА_11 діяла добровільно, за своїм психічним станом повністю розуміла значення своїх дій, могла керувати ними і зміст підписаної нею заяви цілком відповідав її дійсному волевиявленню. При складанні та посвідченні вірності підпису ОСОБА_11 державним нотаріусом ОСОБА_12 було дотримано вимоги діючого законодавства щодо форми та порядку складання та посвідчення таких заяв.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі і внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

За ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

За висновками судового експерта-почеркознавця підпис від імені ОСОБА_11 та рукописний запис «ОСОБА_11» у її заяві від 30.05.2008 року про відкликання своє відмови від спадщини виконано нею під впливом на процес письма природних збиваючих факторів (як відносно постійних, так і тимчасових), серед яких могли бути хворобливий стан, незвичні умови тощо (а.с. 46 т. 3).

Однак висновки експерта-почеркознавця про причини природніх збиваючих факторів мають вирогідний характер, а відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому висновки в частині наведених причин збиваючих факторів не можуть братися судом до уваги, що в цілому не впливає на встановлену цією судовою експертизою достовірності рукописних записів та підпису ОСОБА_11 у оспореній заяві від 30.05.2008р.

Судом було допитано свідків, у тому числі ОСОБА_6, зміст їх показань наведений у рішенні суду, належним чином досліджені районним судом, ним була надана належна оцінка. При цьому, у світлі передбачених у ч.ч. 1 ст.ст. 231, 233 ЦК України можливих підстав для визнання правочину недійсним, ці показання свідків не містять безспірних фактів на підтвердження психічного тиску з боку відповідачки ОСОБА_5, наявності тяжких обставин або невигідних умов для ОСОБА_8 при складанні нею заяви від 30.05.2008 року.

Показання ОСОБА_6 про те, що відповідачка змусила ОСОБА_11 підписати документи про відмову від заяви нічим об?єктивно не підтверджуються і спростовуються показаннями очевидця цих подій - свідка ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_11 у присутності нотаріуса при підписанні заяви від 30.05.3008 року діяла самостійно. Сама ОСОБА_11 з чих слів свідок ОСОБА_6 давала показання, з приводу застосування до неї психічного насильства для змушення скласти заяву 30.05.2008р. до правоохоронних органів не зверталася і нотаріусу про це не заявила, хоча мала таку можливість. Свідок ОСОБА_6 не була очевидцем цих подій, її показання в цій частині суперечать іншим наявним у справі доказам, тому сулова колегія за недоведеністю відхиляє навелені з цього приводу доводи апеляційної скарги.

Судова колегія з цих же причин відхиляє доводи скарги про те, що державний нотаріус порушив правила нотаріального посвідчення заяви ОСОБА_11 від 30.05.2008р. про відмову.

Що стосується впливу хвороби ОСОБА_11 на прийняття рішення про необхідність подання такої заяви, то оскільки у справі немає відомостей про те, що відповідачка втрутилася у перебіг цієї хвороби, - ця обставина не може бути підставою для визнання оспореного правочину недійсним з передбачених ч. 1 ст. 233 ЦК України підстав.

Здатність ОСОБА_11 розуміти свої дії та керувати ними під час складання оспореної по цій справі заяви від 30.05.2008р. вже були підтверджені в результаті розгляду судом раніше заявленого ОСОБА_4 з цих підстав та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України позову. Рішенням Орджнонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2010 року, яке набрало чинності, у його задоволенні було відмовлено. Вказаним рішенням районного суду було встановлено, що за висновком посмертної судово-психіатричної експертизи № 976 від 29 жовтня 2010 року, на підставі аналізу пояснень сторін, показань свідків, медичної документації, експертна комісія встановила, що до останнього дня свого життя ОСОБА_11 будь-яких психічних розладів не виявляла, правильно сприймала і відображала реальну дійсність, адекватно реагувала на неї, за наявності загальної слабкості і навіть у разі вживання снодійного препарату (а.с. 185-186 т. 1).

Виходячи з цього, судова колегія погоджується з висновками районного суду, які доводами скарги не були спростовані, про недоведеність заявленого по справі позову.

Оскільки таким чином районний суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому апеляційний суд з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів після набрання законної сили може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді колегії: