Постановление суда № 40616251, 24.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5040/14

У Х В А Л А

24 вересня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтранзит» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним і скасування акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки № 3399/15-53-22-3/36435585 від 26.09.2013 року; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000592203 від 25.06.2014 року.

В судовому засіданні на обговорення учасників процесу було поставлено питання щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 3399/15-53-22-3/36435585 від 26.09.2013 року.

Представники позивача проти часткового закриття провадження не заперечували.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку необхідність закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 3399/15-53-22-3/36435585 від 26.09.2013 року.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 вищезазначеного Порядку, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з пп.14.1.7 п.14.1 ст.14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

У свою чергу податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України); податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 10 вересня 2013 року № 21-237а13, Закон і Бізнес, 2013, 10, № 43; Рішення Верховного Суду України, 2014, 00, № 1), зазначивши, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, акт, складений посадовими особами податкового органу за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для суб'єкта господарювання, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт може бути підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені ч.1 ст.6 КАС України.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, не відповідає законодавству, позаяк стверджувані оскаржуваним актом перевірки обставини не спроможні порушити права особи та складаються виключно на реалізацію компетенції суб'єкта владних повноважень, в даному випадку - податкової інспекції.

З огляду на викладене, оскарження акту перевірки не відповідає способу захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий акт лише породжує публічно-правові наслідки, якими можуть бути відповідні рішення (податкове повідомлення-рішення, податкова вимога).

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При зазначених вище обставинах суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 3399/15-53-22-3/36435585 від 26.09.2013 року підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 157, 160, 165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтранзит» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 3399/15-53-22-3/36435585 від 26.09.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 24 вересня 2014 року.

Суддя ____ І.В. Завальнюк

закриття провадження у справі в частині позовних вимог