№ 40614621, 22.09.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року справа № 823/2639/14

09 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

при секретарі – Журавель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Геомаркпроект» до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій та податкової вимоги неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Геомаркпроект» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій Уманської ОДПІ неправомірними та податкової вимоги №2348-19 від 15.08.2014 р. недійсною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідачем було сформовано та направлено податкову вимогу №2348-19 від 15.08.2014 р. з безпідставним нарахуванням податкового боргу та неправильним нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що вказана вимога не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому просить визнати її недійсною, а дії авторів неправомірними, оскільки орган владних повноважень діяв незаконно.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що в матеріалах справи маються відповідні докази.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що за позивачем рахувався податковий борг по податку на додану вартість, що стало підставою винесенню податкової вимоги, а посадові особи Уманської ОДПІ діяли згідно з нормами податкового законодавства.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2012 року Уманською ОДПІ Черкаської області проведено документальну позапланову перевірку ПП «Геомаркпроект» з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Молл-Сервіс» за серпень 2011 р.

За результатами перевірки складено акт №120/22/34275287 від 05.04.2012 р. та винесено податкові повідомлення рішення від 23.04.2012 р. №0000162210 та №0000172210.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями – рішеннями, позивач оскаржив їх до суду. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р., позов залишено без задоволення.

Відповідно п.2. 2 розділу ІІ «Порядку направлення органам доходів і зборів податкових вимог платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013, № 576 встановлено, що податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.

Пунктом 3.1 вищезазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

В судовому засіданні встановлено, що узгоджений в судовому порядку борг виник в результаті несплати нарахувань згідно акту №120/22/34275287 від 05.04.2012 р., відповідно до якого нараховано основного платежу на суму 25584 грн. 00 коп., штрафну фінансову санкцію 8705 грн. 00 коп. та пеню на суму 6570 грн. 50 коп.

Як зазначено у письмовому заперечені відповідача на адміністративний позов, станом на 15.08.2014 р., згідно карток особових рахунків за платником рахувалась переплата в сумі 1016 грн. 50 коп., рахується заборгованість в сумі 39843 грн. 31 коп.

У зв’язку з виникненням податкового боргу, підприємству відповідачем було сформовано податкову вимогу №2348-19 від 15.08.2014 р., яку вручено уповноваженій особі відповідача 22.08.2014 р.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 14.1.175 п. 14.1 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) (ст. 54 ПК України), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (ст. 57 ПК України), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України є податковим боргом.

Таким чином, суд зазначає, що податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов'язку та виникнення у нього податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням.

Отже, відповідач мав право на винесення податкової вимоги № 2348-19 від 15.08.2014р.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш