Постановление суда № 40564200, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/800/41310/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013року

у справі №822/1490/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі

Хмельницької області

про визнання дій протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області (далі по тексту УПФ), яким просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування єдиного внеску та скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-585 від 12.02.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013року у справі №822/1490/13-а в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013року у справі №822/1490/13-а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013року у зазначеній справі скасовано, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки №Ф-585 від 12.02.2013 року в частині сплати єдиного внеску за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 1934,18 грн. В задоволення решти позовних вимог відмовлено.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції виходив з часткової доведеності позивачем своїх вимог, оскільки фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію за вислугою років, звільняються від сплати єдиного внеску з часу досягнення ними віку, з якого призначається пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи те, що ОСОБА_4 в липні 2012 року досягла 55-річного віку, вона звільняється від сплати єдиного внеску. Вимога УПФ про сплату недоїмки №Ф-585 від 12.02.2013 року в частині сплати єдиного внеску за період з 01.01.2012 року по 31.07.2012року є неправомірною.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказану вище постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року в частині відмови в задоволені позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2001 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області ОСОБА_4 зареєстрована фізичною особою-підприємцем.

З 2001 року позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

12.02.2013 року відповідачем прийнята вимога №Ф-585, в якій зазначено, що станом на 12.02.2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску у позивача становить 4572,42грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Право жінок на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній на час вчинення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

У відповідності з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Зазначеним Законом передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Наведене спростовує посилання ОСОБА_4 в касаційній скарзі на неправильне застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального права

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі №822/1490/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: