Постановление суда № 40563145, 04.09.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 р. Справа №607/14802/14-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

03.09.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 міської про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 3/4 частин житлового будинку №56 по вул. Степовій в м.Тернополі в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 29.05.2010 р. та на 1/4 частину житлового будинку №56 по вул. Степовій в м.Тернополі. Крім того, у позовній заяві позивач просить зменшити розмір судового збору з суми 736.31 грн. до 268.15 грн. за подачу даної позовної заяви, посилаючись на важке матеріальне становище пов»язане з отриманням заробітної плати нижче встановленого рівня мінімальної зарплати та перебування на його утриманні малолітньої дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.3 ст.82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Отже, наслідок незадовільного майнового стану сторони суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Ця норма стосується лише витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до ч. 3 ст.79 ЦПК належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Тому, з огляду на положення ч.3 ст.82 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач просить частково звільнити його від сплати судового збору, який відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України входить до складу судових витрат і щодо якого суд відповідно до ст.82 ЦПК України може прийняти рішення лише щодо його відстрочення чи розстрочення на визначений строк, але аж ніяк не звільнити від його сплати, на відміну від витрат пов'язаних з розглядом справи, тому вважаю, що клопотання позивача про часткове звільнення його від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1)найменування суду, до якого подається заява; 2)ім'я ( найменування) позивача і відповідача, а також ім»я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв»язку, якщо такі відомі; 3)зміст позовних вимог; 4)ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6)зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7)перелік документів що до даються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки визначена позивачем ціна позову, яка відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначається дійсною вартістю майна, а у даному випадку вартістю 3/4 та 1/4 частин житлового будинку №56 по вул.Степовій в м.Тернополі, тобто враховуючи ціни на ринку нерухомості, не відповідає дійсній вартості зазначеного нерухомого майна. Крім того, позивачем сплачено 368.15 грн. судового збору, тоді як сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1% від ціни позову - дійсної вартості зазначеного житлового будинку, а саме в межах - не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати (243.60 грн.), але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн.), так-як даний спір носить майновий характер.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 Цивільно процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Отже, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк п»ять днів, з дня отримання ухвали, для вказівки у позовній заяві дійсної вартості 3/4 та 1/4 частин житлового будинку №56 по вул.Степовій в м.Тернополі, яка й буде ціною позову; доплати судового збору який би в сукупності із сплаченим складав 1% від ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати (243.60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн.) на рахунок «судовий збір : розрахунковий рахунок : 31212206700002, код одержувача : 37977726 у ГУДК України в Тернопільській області; код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012 призначення платежу судовий збір, код 02886692 Пункт_1.1_)».

Керуючись ч.1 ст.79, ст. 82, 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху і надати позивачу строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання вказаних вимог позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзюбич В.Л.