Постановление суда № 40560821, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 804/15574/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р.

у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_2 звернулася з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просила визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності з ПДВ фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; та зобов'язати відповідача відновити в електронній базі показники за вказаний період. В позові посилалася на те, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, а відповідно і податкові зобов'язання не узгоджувалися, то відповідачем безпідставно проведено коригування показників податкової звітності позивача за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року, тобто дії відповідача стосовно внесення змін до електронної бази даних щодо результатів автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є не правомірними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності з ПДВ фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; та зобов'язано відповідача відновити в електронній базі показники за вказаний період.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не виносилися, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, отже, податковим органом безпідставно проведено коригування показників податкової звітності позивача за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року, тобто дії відповідача стосовно внесення змін до електронної бази даних щодо результатів автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є не правомірними.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за результатами податкової перевірки позивача вбачається відсутність факту реального вчинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 господарських операцій з придбання товарів (послуг) від контрагентів-постачальників та операцій з їх подальшої реалізації підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ФОП ОСОБА_2 по ланцюгу постачання в розумінні ст. 185 ПКУ. Таким чином, операції між ФОП ОСОБА_2 та контрагентом-постачальником ТОВ «Альянс-Іст» та контрагентами-покупцями не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання ТМЦ або здійснення діяльності. З огляду на зазначене, дії податкової щодо коригування податкової звітності позивача та вилучення з електронної автоматизованої системи співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року, поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.

Позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає рішення суду першої інстанції повністю законним та обґрунтованим та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції зазначає, що оскільки за наслідками перевірки позивача ДПІ податкові повідомлення-рішення не приймалися, а, відповідно, податкової зобов'язання не узгоджувалися, відповідачем безпідставно було змінено показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість та з податкового кредиту по його взаємовідносинам з контрагентами. До того ж, діючим податковим законодавством України не передбачено право органів державної податкової служби при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків як підставу для висновку про наявність порушень податкового законодавства з боку першого.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи заперечення проти апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав суду пояснення аналогічні викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги (викладено вище).

Вислухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.10.2013 року по 05.11.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо документального непідтвердження реальності господарських відносин із ТОВ «Альянс-Іст» та повноти відображення в обліку з питання податку на додану вартість за період з 01.06.2012 р. по 31.08.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт № 982/173/НОМЕР_1 від 12.11.2013 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця, щодо документального не підтвердження реальності відносин із ТОВ «Альянс-Іст» та повноти відображення в обліку з питання податку на додану вартість за період з 01.06.2012 р. по 31.08.2012 р."

Згідно висновків викладених в Акті перевірки відповідачем зазначено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Альянс-Іст» та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення позивачем операцій: по ланцюгу придбання, а саме ТОВ «Альянс-Іст» (38113730) на суму ПДВ, у т.ч. по періодам: червень 2012 року - 52 696,83 грн.; липень 2012 року - 69 005,90 грн.; серпень 2012 року - 95 318,98 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що господарські операції між позивачем, постачальниками ТОВ «Альянс-Іст» та з підприємствами-покупцями відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та недійсності, та, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 ЦК України, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України,, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Податковим органом в ході проведення перевірки були досліджені матеріали перевірки ТОВ «Альянс-Іст», а саме Акт №1318/153/38113730 від 18.04.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Іст» щодо правомірності коригування податкових зобов'язань, сформованих за травень-грудень 2012 р., січень 2013 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень) або довідки. Акт або довідка підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків.

За наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт (або довідку в разі не виявлення порушень), що й було здійснено податковим органом.

Натомість, Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Акти перевірок не є рішеннями суб'єктів владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують юридичних наслідків, мають інформаційний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

За наслідками перевірки (на підставі акту перевірки, без винесення податкового повідомлення-рішення) показники податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2012 по 31.08.2012 року були відкориговані в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

База співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України. З метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

При цьому колегії суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти декларацію з ПДВ та при відсутності зауважень щодо її оформлення відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих такими платниками податків податкових декларацій з ПДВ і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна (коригування) податковим органом показників податкової звітності на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам законодавства.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача є протиправними, а порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання ДПІ відновити показники податкової звітності позивача в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна