№ 40557249, 09.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2014 р. Справа № 802/2573/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: Супруна М. І.,

представника відповідача: Кирилюка Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод"

до: інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (далі - ТОВ «Гайсинський молокозавод», позивач) з адміністративним позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (далі - ІДАБК у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.06.2014 заступник начальника ІДАБК у Вінницькій області на підставі акта перевірки, протоколу та припису від 13.06.2014 прийняв постанову № 18, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та якою накладено штраф в сумі 12180,00 грн. Позивач не погоджується з прийнятою постановою, вважає її необґрунтованою, прийнятою з порушенням порядку, передбаченого законодавством, внаслідок чого звернувся до суду про її скасування.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити адміністративний позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник ІДАБК у Вінницькій області в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з тих підстав, що під час проведення перевірки відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України. Представник відповідача стверджує, що позивач в порушення п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011, не допустив посадових осіб ІДАБК у Вінницькій області до перевірки, а відтак на підставі п.п. 2 п. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідач правомірно застосував до позивача штраф у сумі 12180 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

05.06.2014 на підставі наказу від 08.01.2014 № 1 та листа управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 30.04.2014 посадові особи відповідача були направлені для здійснення в період з 12.06.2014 по 18.06.2014 позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації щодо реконструкції будівлі мийки автомолцистерн з навісами по вул. Плеханова, 45 у м. Гайсин (забудовник - ТОВ «Гайсинський молокозавод»).

До перевірки посадові особи ІДАБК у Вінницькій області на підставі вказаного направлення допущені не були. 13.06.2014 ТОВ «Гайсинський молокозавод» направило на адресу ІДАБК у Вінницькій області лист № 113-02-01 «Про відсутність підстав проведення перевірки».

13.06.2014 посадові особи ІДАБК у Вінницькій області склали акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а. с. 14).

На підставі акта було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.06.2014 та прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2014 згідно з яким зобов'язано ТОВ «Гайсинський молокозавод» допустити для проведення перевірки об'єкта будівництва в термін до 14.07.2014 (а. с. 14).

На підставі акта від 13.06.2014, протоколу від 13.06.2014 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2014 постановою від 26.06.2014. № 18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб інспекції для проведення позапланової перевірки). Цією постановою на ТОВ «Гайсинський молокозавод» накладено штраф у розмірі 12180 грн. (а. с. 16).

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначений відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Вказаним пунктом також визначені підстави для проведення позапланової перевірки.

Підставою для призначення та проведення перевірки позивача слугував лист Служби безпеки України від 30.04.2014 № 53/8/278-5/нт.

При цьому суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що вказаний лист не є вимогою про проведення перевірки, а лише носить інформаційний характер, оскільки у цьому листі Служба безпеки України зазначає про необхідність вжиття заходів реагування, про результати яких просить повідомити.

Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо обґрунтованості недопуску представників ІДАБК у Вінницькій області до проведення позапланової перевірки у зв'язку з тим, що проведення перевірки було заплановано не у спосіб, встановлений законодавством України, оскільки відповідно до ч. 7 абз. 2 п. 7 Порядку № 553, позапланова перевірка проводиться, в тому числі, на вимогу правоохоронних органів про її проведення.

Тобто перевірка призначена за наявності підстави, визначеної п. 7 Порядку № 553.

Відтак наведені позивачем доводи щодо відсутності підстав для проведення перевірки, викладені в листі від 13.06.2014 № 113-02-01 є необґрунтованими.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

На реалізацію вказаного положення Мінрегіон прийняв Наказ про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, від 15.05.12 №240, зареєстрований в Мін'юсті України 04.07.12 за №1116/21428. Додаток 2 до вказаного Наказу визначає форму акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Суд установив, що з метою проведення позапланової перевірки посадова особа відповідача пред'явила службове посвідчення та відповідне направлення у присутності керівника позивача. У зв'язку з відмовою позивача у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки відповідач склав акт від 13.06.2014, який відповідає формі акта, наведеному в Додатку 2 до Наказу про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, від 15.05.2012 №240.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування щодо якого здійснено перевірку.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з п.п. 19, 21 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Таким чином, відповідач діючи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, склав акт про недопущення посадових осіб інспекції до перевірки, протоколу, про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2014.

Складені 13.06.2014 акт, протокол та припис були направлені позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріалами справи. Протилежне в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що у листі від 17.06.2014 № 07-16-961 «Щодо проведення перевірки» відповідач повідомив ТОВ «Гайсинський молокозавод», що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування за недопущення працівників ІДАБК у Вінницькій області на об'єкт перевірки відбудеться 26.06.2014 у приміщенні Інспекції (м. Вінниця, вул. Театральна, 14, каб. 303).

Відтак безпідставним є твердження представника позивача, що оскаржувана постанова прийнята без запрошення представника ТОВ «Гайсинський молокозавод».

Позивач знав про дату та час розгляду справи, але своїм правом не скористався, до Інспекції не прибув. Оскільки на розгляд справи позивач не прибув, питання про притягнення до відповідальності розглядалось за його відсутності.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 22 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як установив суд, примірник постанови відповідно до вказаних вимог Порядку № 553 був направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З системного аналізу викладеного суд доходить висновку, що оскаржувану постанову прийнято у межах наданої компетенції з дотриманням вимог Порядку № 553.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Статтею 3 зазначеного закону визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю мають право його та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Відповідно до п.п. 2, 4 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки.

Згідно з п.п. 6, 7 Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень під час судового розгляду довів правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, установлених ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович