№ 40533901, 08.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08.09.2014 р. Справа № 814/2210/14 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Желєзний І. В. розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження

за позовомУправління ПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, вул.Революції,36, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

доОСОБА_1, АДРЕСА_2

простягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 29773 гривень 16 копійок, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2005-2007 року в сумі 29773 гривні 16 копійок.

До суду не надійшло заперечень проти позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, зважаючи на таке.

Відповідач ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність і перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.07.2000 року.

Згідно звітних даних відповідач використовував у процесі підприємницької діяльності працю найманих працівників, тобто, відповідач є страхувальником на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відносно своїх найманих працівників та зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058) в редакції на час виникнення спірних правовідносин загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Страхові внески відповідно до ст. 19 Закону №1058 , п.1 ст.2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховуються роботодавцями на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інші виплати відповідно до Закону України „Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

До грудня 2005 року відповідач згідно Закону №1058 нараховував страхові внески з фонду заробітної плати найманих працівників (32,3 %) та суми нарахування страхових внесків на їх заробітну плату (1-5 %), які він утримував з працівників. Вказані суми нарахування страхових внесків відповідач вказував у щомісячних розрахунках, які ним надавались позивачу.

Однак, з липня 2005 року по березень 2007 року відповідач припинив здійснювати нарахування страхових внесків на фонд заробітної плати найманих працівників (33,2 %) та припинив їх сплату до Пенсійного фонду України. У вказаний вище період відповідач здійснював нарахування тільки страхових внесків у розмірі 1-5 % із заробітної плати самих робітників, здійснював їх перерахування до Пенсійного фонду та проводив сплату єдиного податку. За 2007 рік відповідач про сплату страхових внесків з фонду заробітної плати найманих працівників звітував лише у травні 2007 року - надав звіт за квітень 2007 року та сплатив страхові внески.

Як вбачається із матеріалів справи у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про припинення підприємницької діяльності за її заявою від 22.10.2007року з 05.11.2007року по 12.11.2007 року була проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (акті № 56-Ф від 12.11.2007 року).

Перевіркою були виявлені порушення щодо не нарахування та несплати страхових внесків з фонду заробітної плати найманих працівників за період з грудня 2005 року по березень 2007 року у зв'язку з чим позивачу були донараховані страхові внески за вказаний період у сумі 16 997 гривень 24 копійки: за грудень 2005 року - 965гривень 12 копійок, за січень - грудень 2006 року - 12446 гривень 52 копійки, за січень-березень 2007 року - 3585 гривень 60 копійок.

Крім того, на підставі пункту 4 частини 9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач рішенням № 188 від 21.11.2007 року нарахував відповідачу фінансові санкції в сумі 12776 гривень 20 копійок.

В зв'язку з порушенням відповідачем законодавства у сфері загальнообов'язкового державного страхування шляхом несвоєчасної сплати страхових внесків, позивачем були надіслані відповідачу вимога про сплату боргу за №Ф- 1056 від 12.11.2007 року, та рішення про застосування фінансових санкцій №188 від 21.11.2007року, які отримані відповідачем особисто 03.12.2007року. 08.02.2008 року відповідачу було направлено вимогу про сплату недоїмки за №Ф-3 від 07.02.2008 року, яка отримана 09.02.2008 року.

Відповідно до абз.2,3 пункту 3 ст.106 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказана недоїмка зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій підлягала сплаті на протязі 10 днів з моменту отримання вимоги та рішення. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки страхувальник, тобто відповідач, мав право оскаржити вимогу та рішення в судовому порядку на протязі тих 10 днів.

Рішення про застосування фінансових санкцій, вимоги про сплату внесків відповідачем не оскаржувались, тому вони є узгодженими.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області 29773 гривні 16 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний