Решение № 40532764, 17.09.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2014 р. Справа № 926/1341/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» с. Подвірне Новоселицького району

про стягнення заборгованості - 400 000,00 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача - Голуб Ю.В., довіреність від 12.09.2014 року.

від відповідача - Пастушенко Д.В., довіреність від 20.08.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» про стягнення 400 000,00 грн. позики, що отримані згідно договору №28/02/2014-ТКЗАІС.

Ухвалою від 04.09.2014 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 17.09.2014 року за участю представників сторін.

В судовому засіданні 17.09.2014 року відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 року між сторонами укладено договір позики №28/02/2014-ТКЗАІС (далі - договір), згідно умов якого позивач («Позикодавець») зобов'язався надати у власність відповідачеві («Позичальник») грошові кошти, які за цим договором є національною українською валютою - гривнею, а останній зобов'язувався повернути таку саму суму грошових коштів в порядку, на умовах та в строки, визначених договором.

Відповідно пункту 2 договору загальна сума позики становить 2 000 000,00 грн.

Пунктом 3 договору передбачено, що строк надання позики не повинен перевищувати 90 банківських днів від дати підписання сторонами договору. За бажанням позичальника позикодавець може надати йому позику частково.

Згідно з п. 4 договору надання позики здійснюється позикодавцем безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів готівкою з каси позикодавця в межах та порядку встановленому чинним законодавством України.

Позичальник зобов'язується повернути надану позику до 31 липня 2014 року (пункт 6 договору).

Згідно п. 15 договору він є укладеним і набуває чинності з моменту передання позики або частини позики позикодавцем позичальникові і діє до моменту повного та належного виконання сторонами всіх своїх взаємних зобов'язань в рамках цього договору.

Доказів визнання договору недійсним суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу позику в сумі 750 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1905 від 28.02.2014 року, яке міститься в матеріалах справи.

При цьому, у судовому засіданні від позивача надійшов лист, в якому останній стверджує, що за вищевказаним платіжним дорученням гроші в сумі 350 000 грн. надані відповідачу на виконання іншого правочину.

Станом на момент вирішення спору відповідач суму позики не повернув, що призвело до виникнення боргу в сумі 400 000 грн.

Наявність боргу також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Проте, в порушення умов договору від 28.02.2014 року №28/02/2014-ТКЗАІС відповідач у встановлений строк позику не повернув, у зв'язку з чим з нього слід стягнути 400 000,00 грн. боргу.

За таких обставин справи позов слід задовольнити, поклавши при цьому судові витрати на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1049 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» (с. Подвірне Новоселицького району Чернівецької області, код 35453632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» (вул. Центральна, 57, с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області, код 37694603) - 400 000, 00 грн. боргу та 8 000,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано 19.09.2014 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.І.Ніколаєв