Постановление суда № 40526269, 16.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р. Справа № 876/5988/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

представника позивача: Критович І.М.

представника відповідачів: Карпин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року у справі за позовом Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» до Державної податкової адміністрації України, Заступника Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Львівські області про скасування рішення, спонукання до вчинення дій та встановлення відсутності компетенції,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Заступника Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Львівські області про скасувати рішення Державної податкової адміністрації України № 10486/6/25-0215 від 06.06.2011 року про залишення скарги без розгляду та зобов'язати розглянути скаргу від 04.04.2011 року № 47 у порядку ст. 56 Податкового кодексу України по суті. Разом з тим, просить встановити відсутність компетенції Державної податкової адміністрації у Львівські області щодо внесення змін до рішення №6262/10/25-005/512 від 10.03.2011 року після його складення, надіслання та закінчення законодавчо встановлених строків на його складення і надсилання.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачами порушено його право на адміністративне оскарження передбачене п.56.2 ст.56 ПК України. Крім того, позивач вважає, що він діяв у відповідності до податкової консультації, щодо строків оскарження спірного рішення контролюючого органу. Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що його скарга у відповідності до положень п.56.7 ст.56 ПК України не повинна була залишатись без розгляду. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 року за №0018561511/0/1860 (від 31.12.2010 року за №0018561511/1) Державною податковою адміністрацією у Львівській області прийнято рішення від 10.03.2011 року за №6262/10/25-005/512, яким згадане податкове повідомлення-рішення та рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 28.12.2010 року за №21013/10/25-005/439 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а повторна скарга позивача без задоволення.

Листом за №8888/10/25-005/697 від 01.04.2011 року Державною податковою адміністрацією у Львівській області внесено зміни до згаданого рішення, що стосуються строків його оскарження, а саме замість тридцяти календарних днів зазначено десять.

Таким чином, Державна податкова адміністрація України рішенням від 06.06.2011 року за №10486/6/25-0215 залишила скаргу на згадані вище рішення та податкові повідомлення-рішення без розгляду.

Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України встановлюється строк подання скарги до контролюючого органу вищого рівня - 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Наслідки подання скарги з пропуском строку встановлюються п.56.7 ст.56 ПК України - скарга не розглядаються та повертаються платнику податків із зазначенням причин повернення.

Відтак, з наведеного можна зробити висновок, що Державна податкова адміністрація України прийняла спірне рішення від 06.06.2011 року за №10486/6/25-0215 та залишила скаргу позивача без розгляду, врахувавши те, що оскаржене рішення прийнято 10.03.2011 року, а згадана скарга датована 04.04.2011 року (тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження).

Окрім наведеного, судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що не можуть також застосовуватись до спірних правовідносин положення п.53.1 ст.53 ПК України, на які посилається позивач, оскільки такі стосуються відповідальності платника податків, а в даному випадку позивач не притягається до відповідальності. Крім того, зазначення строків оскарження у рішенні контролюючого органу не є податковою консультацією в розумінні ст.52 ПК України, оскільки позивач за роз'ясненням з цих підстав до Державної податкової адміністрації у Львівській області не звертався.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції що не можна погодитись з твердженнями позивача, про підставу для скасування спірного рішення є недотримання форми передбаченої п.56.7 ст.56 ПК України - не розглядається та повертається платнику податків, а не залишається без розгляду, як було зроблено, оскільки не може бути скасовано правильне за своєю суттю рішення, хоч і з формальним порушенням, яке не впливає на суть цього рішення. Більше того, таку форму передбачено п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року за №1001, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року за №10/18748, чинного на час прийняття спірного рішення.

Апеляційний суд також звертає увагу на той факт, що позивач обґрунтовано в мотивувальній частині позовної заяви вказує на неправомірність дій Державної податкової адміністрації у Львівській області, які полягають у внесенні змін листом від 01.04.2011 року за №8888/10/25-005/697 до рішення від 10.03.2011 року за №6262/10/25-005/512, оскільки такими повноваженнями контролюючий орган не наділений. Проте, таке порушення не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з діями Державної податкової адміністрації України в процесі прийняття спірного рішення.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року у справі №813/2969/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.09.2014 року