Постановление суда № 40492575, 17.09.2014, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1270/14-к

Номер провадження 1-кп/739/69/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі головуючого у судовому засіданні - судді Наполова М.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Неживець К.В.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурора, прокурора Новгород-Сіверського району

Чернігівської області Клюй Івана Івановича,

потерпілого - ОСОБА_2,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270190000235 кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Укурей Читинської області (РФ), проживаючого в квартирі АДРЕСА_2, не маючого реєстрації місця проживання, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше судимого:

17.12.1975 року народним судом Ленінського району міста Одеса за ст.142 ч.3 КК України ( в редакції 1960 року) до покарання у виді 7-и років позбавлення волі;

12.11.1982 року народним судом Фрунзенського району міста Кишенева за ст.ст.218 ч.2, 218 ч.3, п. «а», 147 ч.3 КК Молдавської РСР до покарання у виді 12-и років позбавлення волі;

24.04.1996 року центральним районним судом міста Одеса за ст.94 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді 13-и років позбавлення волі;

10.07.2012 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст.187 ч.І КК України до покарання у виді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі -

у вчиненні передбаченого ст.121 ч.1 КК України кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

22 червня 2014 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, умисно завдав кухонним ножем одного удару в ділянку грудної клітини ОСОБА_2. В результаті чого, спричинив ОСОБА_2 тяжке, згідно висновку від 29.07.2014 року судово-медичної експертизи № 65, тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої плевральної порожнини, малого лівобічного гемотораксу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні передбаченого ст.121 ч.1 КК України кримінального правопорушення визнав частково, цивільний позов визнав частково, визнавши вимоги в межах відшкодування у 500 гривень. При цьому, не заперечував факт заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ножем, але наполягав на заподіянні тілесних ушкоджень під час захисту від протиправних дій ОСОБА_2. Також показав, що в ніч з 21 на 22 червня 2014 року, побачивши світло у вікні квартири АДРЕСА_1, він вирішив зайти «випити кави». У квартирі на той час вже перебували ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Ще через деякий час до квартири зайшов ОСОБА_2. Згодом, ОСОБА_2 забрав у нього окуляри. На вимогу повернути - ОСОБА_2 окуляри повернув. Ще через деякий час ОСОБА_2 «стукнув» його, на що він запропонував ОСОБА_2 заспокоїтися та продовжити розмову наступного дня. Пройшло ще декілька хвилин і ОСОБА_2 знову вдарив його. В цей час ОСОБА_5 стала між ним та ОСОБА_2. ОСОБА_2 почав підводитися та нахилятися в його, ОСОБА_3, бік. В цей час він схопив на столі ніж, «виставив» його намагаючись захищатися. Можливо сильно виставивши ніж - порізав ножем ОСОБА_2. Всі почали кричати: «Кинь ніж!». Він кинув ножа та вийшов з квартири. Коли він брав ніж, то «добре бачив що брав». Ніж був «срібний, з «плестеглазою» рукояткою, а під рукояткою - золото). У всьому що відбулося вважає винуватою горілку.

Окрім часткового визнання ОСОБА_3 своєї вини, винуватість обвинуваченого у вчиненні передбаченого ст.121 ч.1 КК України кримінального правопорушення підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, а саме:

показами потерпілого ОСОБА_2, який показав, що в ніч з 21 на 22 червня 2014 року він, перебуваючи на підпитку, зайшов у квартиру АДРЕСА_1, де на той час знаходилися ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3. Вони всі разом вживали алкогольні напої. Коли грілка скінчилася - він дав гроші для купівлі горілки. Через стан сп`яніння він не дуже добре пам`ятає події, що відбувалися, але пам`ятає, що двічі вдарив ОСОБА_3 долонею руки по потилиці за те, що ОСОБА_3 під час словесної сварки ображав його нецензурними висловлюваннями.. Також пам`ятає, що ОСОБА_3 зненацька вдарив його ножем в область серця, одразу після чого кинувши ніж на підлогу.

Свідок ОСОБА_7, підтвердивши покази ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо кола перебуваючих в ніч з 21 на 22 червня 2014 року у квартирі НОМЕР_1 осіб, показав, що він та ОСОБА_6 сиділи та розмовляли між собою. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розмовляли на «підвищених тонах». Згодом від побачив кров в області грудної клітини ОСОБА_2, а ОСОБА_3 в цей час виходив з квартири. Він також вийшов на вулицю, де спитав ОСОБА_3 : «Ти писонув його, чи сильно?». На що ОСОБА_3 відповів: «Сильно, загнав по саму рукоятку». Почувши таку відповідь, він одразу вирішив викликати швидку, що і було зроблено. При цьому категорично стверджував, що на столі взагалі не було ножа.

Свідок ОСОБА_6 показав що у нічний час 22 червня 2014 року він перебував у квартирі АДРЕСА_1, де також перебували ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2. Він сидів і розмовляв з ОСОБА_7. З іншого боку стола сиділи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, між якими була конфліктна ситуація - приблизно на протязі півгодини вони розмовляли на «підвищених тонах». На протязі цього часу ОСОБА_2 двічі, з інтервалом приблизно у 15-20 хвилин, вдарив долонею руки по потилиці ОСОБА_3, який казав ОСОБА_2: «ОСОБА_2, я тебе попереджаю - давай поговоримо завтра». Під час завдання першого удару, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сиділа ОСОБА_5, яка потім вийшла з квартири. Коли після завдання ОСОБА_2 другого удару ОСОБА_3 пройшло десь 5 хвилин, він, ОСОБА_6, встав та пішов набрати води. Коли повернувся - побачив що ОСОБА_2 «вже поранений». Після завдання другого удару - ОСОБА_2 будь -яких дій на адресу ОСОБА_3 не вчиняв, приблизно п`ять хвилин вони просто сиділи і розмовляли.

Свідок ОСОБА_5 показала, що коли в ніч з 21 на 22 червня 2014 року у квартирі НОМЕР_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка і ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 долонею руки по потилиці, вона зажадала припинити сварку в її квартирі. На її вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заспокоїлися та «налили мирову». Через деякий час вона вийшла на вулицю. Коли знову зайшла у квартиру, то побачила, що з грудної клітини ОСОБА_2 «сильно» йде кров, а ОСОБА_3 виходив з квартири. Вона запитала у ОСОБА_3: «Навіщо ти це зробив?». ОСОБА_3 відштовхнув її та пішов на вулицю. Також, як господарка квартири, категорично стверджувала, що ножа на столі не було.

- даними протоколу від 22 червня 2014 року огляду місця події, відповідно до якого під час огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено кухонний ніж, на якому були плями речовини бурого кольору, а також зроблено змиви з плям речовини бурого кольору на підлозі;

- висновком експерта, № 65 від29 липня 2014 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_2 виявлено тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої плевральної порожнини, малого лівобічного гемотораксу, яке могло виникнути 22.06.2014 року, приблизно з 01-00 до 02-00 години, від дії гострого предмету по механізму удару. Не виключено можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень представленим на експертизу ножем;

висновком експерта, №55 від 24 червня 2014 року, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;

висновком експерта, № 627,839(б) від 23.07.2014 року, відповідно до якого на поверхні наданого на дослідження ножа виявлено кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_2;

висновком експерта, №840(б) від 24.07.2014 року, відповідно до якого на наданих на дослідження змивах з підлоги квартири НОМЕР_1 виявлено кров, яка могла виникнути за рахунок потерпілого ОСОБА_2.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені докази суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно вчинив передбачене ст.121ч.1 КК України кримінальне правопорушення, вина обвинуваченого у вчиненні якого - повністю доведена. Вказане свідчить про правильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 в ході досудового розслідування. Оскільки судом беззастережно встановлено відсутність суспільно небезпечного посягання відносно ОСОБА_3, суд не приймає до уваги покази ОСОБА_3 про ніби-то напад з боку ОСОБА_2, оскільки ці покази є непослідовними та протиречивими і не узгоджуються з іншими доказами по справі, які співвідносяться між собою. Суд вважає такі покази природною захисною реакцією та спробою ОСОБА_3 уникнути відповідальності за дійсно вчинений злочин.

Обговорюючи питання призначення обвинуваченому покарання суд, виходячи із загальних засад призначення покарання та приймаючи до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності, враховуючи рецидив злочинів як обставину, яка обтяжує покарання - вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без призначення покарання у виді реального позбавлення волі. При цьому суд приймає до уваги поведінку потерпілого по відношенню до обвинуваченого напередодні заподіяння обвинуваченим тілесного ушкодження потерпілому.

Речові докази, що належать потерпілому, необхідно залишити в розпорядженні власника, а решту - знищити, після набрання вироком законної сили.

Обговорюючи питання заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та повністю доведеними в судовому засіданні.

З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати.

Судом не встановлено передбачених КПК України підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 100, 126 КПК України, 1166 ЦК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні передбаченого ст.121 ч.1 КК України кримінального правопорушення та призначити покарання у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_3 покарання обчислювати з 23.06.2014 року.

Застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили: кросівки, шкарпетки, штани джинсові, футболку - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2, а кухонний ніж, хустинку, рушник, змиви плям бурого кольору, зразки крові ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дві чарки, три стакани, один пошкоджений стакан, дві пляшки з під горілки - знищити.

Сягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) гривень 92 копійки процесуальних витрат.

Цивільний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Новгород-Сіверської центральної районної лікарні ім. І.В. Буяльського ( на р/р 35414001020576, МФО: 853592, код ЄДРПОУ: 02006403, ГУДКСУ в Чернігівській області) 2094 ( дві тисячі дев`яносто чотири) гривни 60 копійок на відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Протягом 30 днів з дня проголошення на вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області, через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий у судовому засіданні,

суддя Новгород-Сіверського районного суду

Чернігівської області: Наполов М.І.