Решение № 40468220, 08.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р.Справа № 922/2907/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків , 3-я особа , Державне підприємство Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс-Т", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 18 293,09 грн. за участю представників сторін:

прокурор - Зливка К.О. службове посвідчення №013773 від 06.12.2012 року,

позивача - Шафоростова О.М. за довіреністю № 223 від 06.12.2013 р.,

відповідача - ОСОБА_2, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 26.10.2011 року, на підставі адвокатського договору № 57 від 21.07.2014р., Сукачев В.В., директор,

3-тя особа - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс-Т", м. Харків про стягнення заборгованості за Договором оренди №5075-Н від 30.12.2011 року в розмірі 18 293,09 грн. В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором оренди №5075-Н від 30.12.2011 року, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за період з лютого 2013 року по травень 2014 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 610, 611, 762 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму позову та покласти на останнього судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29.07.2014 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.08.2014 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2014 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 08.09.2014 року о 10:15 годині.

До господарського суду Харківської області 08.09.2014 року від прокурора надійшла заява про припинення провадження у справі (вх. № 30806), відповідно до якої прокурор зазначає, що в процесі розгляду справи у суді встановлено, що приміщення, яке є об'єктом оренди за договором № 5075-Н від 30.12.2011, відповідачем передано балансоутримувачу 31.05.2013 на підставі акту приймання-передачі, погодженим з РВ ФДМУ по Харківській області, тому враховуючи вимоги договору та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір № 5075-Н від 30.12.2011 фактично припинив свою дію 31.05.2013 та починаючи з цього часу нарахування орендної плати за вищевказані приміщення відповідачу повинно бути припиненим, з урахуванням чого, вказує прокурор, за період з липня 2013 по травень 2014 року відповідачу безпідставно нараховано орендну плату та керуючись положеннями ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, просить суд провадження у справі припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Надана прокурором заява була прийнята судом до розгляду, досліджена та долучена до матеріалів справи.

Прокурор в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги заявлені прокурором підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, по суті заявлених прокурором позовних вимог пояснив, що приміщення, що є об'єктом оренди за Договором №5075-Н від 30.12.2011 року було передано балансоутримувачу 30.06.2013 року, відповідач на протязі тривалого часу вже фактично не займає вказане приміщення, з урахуванням чого у відповідності до положень ст. 795 Цивільного кодексу України, правовідносини оренди вказаного приміщення припинились, а тому й відсутні правові підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, адже остання відсутня взагалі.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102209219181.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

30 грудня 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіс-Т» (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди №5075-Н (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. №№ 8, 9, 10 на шостому поверсі 12-ти поверхового виробничого корпусу (Літ. А-12) (далі - Майно), загальною площею 38,3 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що перебуває на балансі ДП Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» (Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на «07» липня 2011р. і становить 133 700,00 грн.

Відповідно до п.1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Пунктом 2.1. Договору, встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання- передавання майна.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного пункту Договору, 30.12.2011 року між сторонами було складено та підписано Акт приймання -передачі орендованого майна до Договору оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р. (арк.с. 17)

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.3.1. Договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2011р. - 1 975,46 грн. (згідно Додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2011р.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п.3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70 %; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30 %.

Пунктом 10.1. Договору, передбачено, що його укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 30.12.2011 року до 30.12.2012 року.

17.12.2012р. позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р. (арк.с.18), відповідно до умов якої, викладено п.10.1. Договору у такій редакції: договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто з 30.12.2012р. до 30.12.2013р.

З матеріалів даної справи вбачається, що листом за №1007/13-02 від 10.07.2013 року відповідач звернувся до позивача, з посиланням на погіршення фінансового становища підприємства відповідача, з проханням про розірвання Договору оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р. (арк.с. 35)

15.08.2013 року позивач надав відповідачу відповідь, відповідно до якої вказав, що не має наміру припиняти дію Договору оренди та просить останнього виконувати обов'язки орендаря протягом дії Договору оренди, тобто до 30.12.2013 року. (арк.с. 36)

Проте, судом встановлено, що 30.06.2013 року нежитлові приміщення - кім. №№ 8, 9, 10 на шостому поверсі 12-ти поверхового виробничого корпусу (Літ. А-12), загальною площею 38,3 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що є об'єктом оренди за Договором оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р., були повернуті балансоутримувачу, вказану обставину підтверджує, лист балансоутримувача за №01/15-375 від 31.07.2014 року (арк.с. 103), а також Акт приймання - передачі орендованого майна по Договору оренди №5075-Н від 30.12.2011 року, скріплений підписами та печатками юридичних осіб балансоутримувача та відповідача (арк.с. 121), позивачем в свою чергу не було погоджено відповідний Акт приймання-передачі, вмотивованих пояснень щодо причини не погодження вказаного акту Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, під час розгляду справи не надано.

Положеннями ч.2. ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, враховуючи те, що нежитлові приміщення, що є об'єктом оренди за Договором №5075-Н від 30 грудня 2011р. не використовувались відповідачем починаючи з липня 2013 року, та був переданий балансоутримувачу 30.06.2013 року, тому, суд приходить до обґрунтованого висновку, про те, що прокурором, при звернені з даним позовом до суду, взагалі не було встановлено дійсних обставин даної справи, орендна плата за період з лютого 2013 року по травень 2014 року в розмірі 18 293,09 грн. (згідно розрахунку, арк.с. 19-20) нарахована безпідставно.

Окрім того, суд зазначає, що прокурором у наданій до суду 08.09.2014 року заяві про припинення провадження у справі, також підтверджено те, що Договір оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р. припинив свою дію ще 31.05.2013 р. та починаючи з цього часу нарахування орендної плати за вищевказані приміщення відповідачу повинно бути припиненим, а також вказано, що за період з липня 2013 по травень 2014 року відповідачу безпідставно нараховано орендну плату.

Стосовно посилань позивача, на те, що Договір оренди №5075-Н від 30 грудня 2011р., у відповідності до положень ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, тобто до 30.12.2014 року, адже, положеннями ч.2. ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідач своїм листом за №1007/13-02 від 10.07.2013 року, тобто ще на протязі його дії, звертався з вимогою до орендодавця про розірвання вказаного договору, окрім того, вказані приміщення були повернуті балансоутримувачу ще 30.06.2013 року, про що було повідомлено позивача, тому посилання позивача про продовження договору до 30.12.2014 року, не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на законі, а тому визнаються судом такими, що не заслуговують навіть на увагу.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати покладений на прокурора та позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування прокурором та позивачем не витриманий. Доказів в обґрунтування своєї позиції у справі не надано.

В силу принципу змагальності судового процесу (ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України) ризик ненадання необхідних доказів несе сторона, котра на них посилається.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що прокурором не доведено обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже не підлягають задоволенню.

Окрім того, стосовно наданої прокурором заяви про припинення провадження у справі № 922/2907/14, суд зазначає, що пунктом 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, встановлено, що припинення провадження у справі на підставі пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням того, що предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі та даний спір виник та доведено до суду лише у зв'язку з тим, що прокурором не було досліджено та встановлено усіх обставин даної справи, тому, суд відмовляє в задоволенні заяви прокурора про припинення провадження у справі №922/2907/14.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у даній справі, суд покладає на позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) на користь Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу*; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/2907/14