Постановление суда № 40464761, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 вересня 2014 року м. Київ В/800/4118/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Лосєв А. М. Цвіркун Ю. І. Юрченко В. П. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві ухвали відВищого адміністративного суду України 02.07.2014 рокуу справі№ 826/10357/13-а (К/800/57158/13)за позовомПриватного акціонерного товариства «Гео Спектр» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 року у справі № 826/10357/13-а (К/800/57158/13), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі № 826/10357/13-а залишено без змін.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, п. 44.6 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 826/10357/13-а (К/800/57158/13) про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, оскільки було встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт виконання ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» зобов'язань за спірним правочином, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року у справі № 2а-3378/11/2670 (К/9991/59642/12), ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.10.2013 року у справі № 826/48/13-а (К/800/43558/13), від 30.10.2013 року у справі № 2а-5755/11/1070 (К/9991/52756/12), від 01.04.2013 року у справі № 1570/4931/2012 (К/800/1569/13), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № 826/48/13-а (К/800/43558/13), вбачається, що суд касаційної інстанції залишив в силі постанову суду першої інстанції про відмову в позові, оскільки встановлено, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій підприємства з ФОП ОСОБА_1 про надання послуг позивачу. Крім того, до витрат позивачем віднесено вартість транспортних послуг, послуг оренди складських та офісного приміщень, витрати на передпродажну підготовку товарів в повному обсязі, до моменту реалізації продукції, з якою пов'язане їх придбання та не отримано доходи від реалізації. Також позивач включив по податкового кредиту суму за податковою накладною № 2 від 01.07.2011 року, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі № 1570/4931/2012 (К/800/1569/13) суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що факт виконання умов спірних договорів та безпосередній зв'язок між фактом придбання позивачем товару у контрагентів та господарською діяльністю позивача підтверджується матеріалами справи. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання заявника на постанову Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року у справі № 2а-3378/11/2670 (К/9991/59642/12) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 року у справі № 2а-5755/11/1070 (К/9991/52756/12, підлягають відхиленню, оскільки правовідносин у вказаних справах регулюються положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Заявник зазначає на неоднакове касаційної інстанції застосування п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України з посиланням на судові рішення у справах № 2а-5755/11/1070 (К/9991/52756/12) та № 1570/4931/2012 (К/800/1569/13).

Разом з тим, у справі № 1570/4931/2012 (К/800/1569/13) суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з підтвердження належними доказами реальності спірних господарських операцій.

У справі № 2а-5755/11/1070 (К/9991/52756/12) Вищий адміністративний суд України погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові, наявні у справі докази у своїй сукупності не підтверджують фактичного отримання товарів.

Тобто, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 826/10357/13-а (К/800/57158/13).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. М. Лосєв

Ю. І. Цвіркун

В. П. Юрченко