Постановление суда № 40430397, 08.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/705/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1831/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю ОСОБА_2 та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

16.05.2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В заяві зазначила, що з 05.08.1995 року по 27.12.2013 рік перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого за договором довічного утримання, укладеного 16.10.2000 року, отримали у власність квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що у добровільному порядку вони не можуть поділити спільне майно, просила з врахуванням інтересів двох дітей, що проживають з нею та перебувають на її утриманні, виділити їй 2/3 частини зазначеної квартири, а відповідачеві - 1/3 її частину.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 43,4 кв.м. та вартістю 10000 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Судом не було враховано того, що з нею проживають та перебувають на її утриманні двоє неповнолітніх дітей, а розмір сплачуваних відповідачем аліментів недостатній для їх утримання, у зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 70 СК суд повинен був відступити від принципу рівності часток та виділити їй з неповнолітніми дітьми 2/3 частини квартири.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представники ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 05.08.1995 року по 27.12.2013 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, і у них є двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено, що 07.10.2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 43,4 кв.м. та вартістю 10000 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_3 проживає окремо та сплачує аліменти на утримання дітей. Крім того, ОСОБА_3 з 03.06.2014 року встановлена Ш група інвалідності внаслідок загального захворювання і йому протипоказана важка фізична праця, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0369098.

Відповідно до ст.60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.

Тобто законом передбачено саме право, а не обов'язок суду відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна і тільки у виключних випадках.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

М.Д. Горейко