Постановление суда № 40419607, 10.09.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2671/2014 Головуючий в І інстанції: Венглєвська Н.Б.

Категорія: 37 Доповідач: Капітан І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року вересня місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Радченка С.В.при секретарі: з участю адвоката:Грицак А.М. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа - Генічеська державна нотаріальна контора, про продовження строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_7 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_9 Вважаючи, що після смерті брата не залишилось спадкового майна, він заяву до нотаріальної контори не подавав. Але дізнавшись у жовтні 2012 року про те, що 25 серпня 1989 року бабусею ОСОБА_10 на ім'я брата було складено заповіт, за яким останній фактично прийняв спадщину і вступив у володіння житловим будинком, розташованим у АДРЕСА_1, а про існування цього заповіту йому не було відомо, ОСОБА_7 вважає, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважної причини, просив визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини у три місяці.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що об'єктивних обставин, які складали труднощі і були непереборними для подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк позивачем не наведено і доказами не підтверджено.

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 є рідним братом ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 8-10/. Згідно заповіту, посвідченого Генічеською державною нотаріальною конторою 25 серпня 1989 року, ОСОБА_10 заповіла ОСОБА_9 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с. 12/. Після смерті ОСОБА_9 із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк до нотаріальної контори ніхто не звертався. Про існування заповіту від 25 серпня 1989 року ОСОБА_7 дізнався на початку жовтня 2012 року. Згідно листа Генічеської державної нотаріальної контори №1852/02-14 від 11 грудня 2012 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 04.11.2011 року заведена спадкова справа та 18.11.2011 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_8, яка є спадкоємцем по закону першої черги, оскільки являється дочкою померлої ОСОБА_10 /а.с. 36/.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.24 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту тощо (витяг з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року).

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до привального висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що такі причини як необізнаність позивача про наявність спадкового майна, а також незнання про існування заповіту, не є поважними і не можуть слугувати підставою для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після брата ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми ЦК України 2004 року, а передбачені п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді