Постановление суда № 40402825, 09.09.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" вересня 2014 р. Справа № 907/713/14

Суддя господарського суду Кадар Й.Й., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Декарт", м. Бровари Київська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан Центр", смт. Кольчино, Мукачівський район

про стягнення суми 149655,59грн. в т.ч. 135459,80грн. - основна заборгованість, 4064,79грн. - 3% річних та 10131грн. - пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.08.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 22.07.2014р. порушено провадження у справі № 907/713/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Декарт", м. Бровари Київська область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан Центр", смт. Кольчино, Мукачівський район про стягнення суми 149655,59грн. в т.ч. 135459,80грн. - основна заборгованість, 4064,79грн. - 3% річних та 10131грн. - пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.08.2014р.).

Позивач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Декарт", м. Бровари Київська область в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України звернулося із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, де б воно не знаходилось та на всі грошові суми, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах.

Вважає, що оскільки відповідач в добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості, наявні всі підстави вважати про можливість відчуження відповідачем належного йому майна та переведення коштів з розрахункових рахунків, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду. Жодних доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин позивачем не надано.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, не виключається можливість розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову і в процесі розгляду судом господарської справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 16 від 26.12.11 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням правових позицій, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову та предметом відповідної вимоги, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Позивач в поданому клопотанні не обгрунтував та не підтвердив співрозмірність обраних заходів забезпеченння позову у співставленні з розміром позовних вимог. Жодним чином також не підтверджено існування обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в клопотанні на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та без надання суду відповідних доказів в підтвердження викладених обставин не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання позивача.

Виходячи з наведених вище мотивів, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Декарт", м. Бровари Київська область про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, де б воно не знаходилось та на всі грошові суми, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Кадар Й.Й.