№ 40402363, 09.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2014 р. Справа № 802/2916/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2014 року управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Тульчинському районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 2328,51 грн. за 2011 рік.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 31.07.2014 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, яким він не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду не подав.

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В силу вимог ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно повідомлення-розрахунку від 26.04.2012 року (а.с. 7) за січень-вересень 2011 року відповідач повинен був сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2978,31 грн. Разом з тим, єдиний внесок ним сплачено частково, а саме в сумі 649,80 грн. Таким чином, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску за січень-вересень 2011 року становить 2328,51 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась вимога № Ф 158-У від 26.04.2012 року про сплату недоїмки по єдиному внеску в сумі 2328,51 грн., яка ним не оскаржувалась, так само як і не була виконана.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абз. 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право було закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Крім того, суд керується вимогами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 183-2, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (ідентифікаційний код 24894976) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 51 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Сало Павло Ігорович