Решение № 40373115, 02.09.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.2014 року Справа № 5008/918/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", м. Київ

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Великі Лази Ужгородського району

про стягнення суми 1 164 879,71 грн.,

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя В.П.Кривка

суддя Л.С. Журавчак

суддя О.В. Васьковський

представники:

Позивача - Петюшка Р.В. представник за довіреністю від 15.02.2014 року;

Відповідача - ОСОБА_3, адвокат;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк", м. Київ заявлено позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Великі Лази Ужгородського району про стягнення 1 164 879,71 грн.

Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк", м. Київ звернулось з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Великі Лази Ужгородського району про стягнення суми 1 164 879,71грн., в тому числі 742 328 грн. основного боргу за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008р., 8 742,81 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 214 626,77 грн. заборгованості за відсотками, 14 263,51 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 173 409,68 грн. комісії, 11 508,94 грн. пені за несвоєчасну оплату комісії.

Дана справа судами розглядалась неодноразово. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.09.2011 року № 5008/918/2011 позовні вимоги було задоволено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року зазначене рішення було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2014 року рішення господарського суду Закарпатської області від 14.09.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у даній справі № 5008/918/2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

На підставі автоматичного розподілу зазначену справу передано на розгляд судді Кривка В.П., яку в установленому порядку було прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.06.2014р. за спільним клопотанням сторін, судом призначено колегіальний розгляд справи № 5008/918/2011. Ухвалою суду від 19.06.2014р. колегією суддів (головуючий суддя - Кривка В.П., судді: Журавчак Л.С., Васьковський О.В.) дану справу було прийнято до свого провадження та призначено до слухання на 03.07.2014 року.

У судовому засіданні 03.07.2014 року за спільним клопотанням сторін судом оголошувались перерва відповідно до ст. 77 ГПК України до 18.08.2014 року для забезпечення реалізації процесуальних прав сторін на реальну можливість врегулювання спору в позасудовому порядку. За клопотанням позивача, з аналогічних мотивів, ухвалою суду від 18.08.2014 року, згідно положень ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено на 15 днів та відкладено її слухання на 02.09.2014 року.

У ході судового розгляду представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях по суті спору з доданням підтверджуючих матеріалів, і просить позов задоволити.

Уповноважений представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових поясненнях по суті спору, зокрема стверджує, що не отримував повідомлення позивача про зміну кредитора за кредитною угодою. Між тим, вимог суду, вміщених в ухвалах суду з розгляду даної справи щодо надання розгорнутого контррозрахунку заявленої до стягнення суми з доданням підтверджуючих документів (а саме щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором по сплаті відсотків та тіла кредиту як до, так і після відступлення права вимоги, з доданням засвідчених копій платіжних документів, виписки банку, тощо) не подав. Поряд з цим, клопотав про повторне відкладення слухання справи для надання додаткового часу для завершення процедури примирення сторін.

Під час судового розгляду даної справи судом неодноразово забезпечувались процесуальні права сторін на врегулювання спору в позасудовому порядку, проте сторонами такої домовленості станом на 02.09.2014 року досягнуто не було. Тому, з огляду на положення ст. 69 ГПК України (присічність строку розгляду справи), судом відхилено клопотання про відкладення слухання справи і спір вирішується по суті за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

суд встановив:

28 березня 2008 року між ТОВ "Укрпромбанк" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 9/К-08-АПЗ (надалі - Договір кредиту), згідно з яким Позивачем було відкрито Відповідачу відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надано кредитні кошти еквівалент суми 760 000 (сімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок зі сплатою 11,5 % процентів річних - у євро: 1 1.5 % процентів річних - у гривні з кінцевим терміном повернення кредиту 23 січня 2023 року.

Умовами п. 4.1. Кредитного договору сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування. Нараховані проценти сплачуються ФОП ОСОБА_1 у валюті кредиту щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця включно (п. 4.4 Договору кредиту).

Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору ТзОВ "Укрпромбанк" має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або суми неустойки, передбачених Кредитним договором, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів.

Згідно з п. 5.2.6. Кредитного договору, у разі настання випадків, передбачених п.п. 9.1., 9.2. Кредитного договору, ТзОВ "Укрпромбанк" має право достроково стягнути всю заборгованість за Кредитним договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

За умовами п. 4 Додаткового договору № 2 (укладеного 06.10.2008 року) до Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені Кредитним договором, а саме щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця включно, проценти з розрахунку 24% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. Комісія за управління кредитною лінією складає 0,03 % від суми траншів, наданих позичальнику після дати укладення Додаткового договору № 1 від 23.04.2008 року (п.п 1.1. Додаткового договору № 2 від 06.10.2008 року до Кредитного договору).

Сторони також обумовили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих відсотків за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п.8.1 Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання, визначені Договором кредиту, ТзОВ "Укрпромбанк" виконало належним чином в повному обсязі: Відповідачу згідно з Розпорядженнями бухгалтерії від 24 квітня 2008 року, 23 квітня 2008 року, 21 квітня 2008 року, 18 квітня 2008 року, 17 квітня 2008 року. 16 квітня 2008 року та 15 квітня 2008 року було надано суму кредиту готівкою в повному обсязі, що відповідачем у встановленому порядку не спростовано та не заперечено.

Надалі, 30.06.2010 року, з метою захисту інтересів держави та повернення коштів, виданих Національним банком України під рефінансування, між Національним банком України, ТзОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" було укладено трьохсторонній Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (зареєстрований за № 2258 від 30.06.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_5), і як вбачається з договору та узгоджених сторонами додатків до вказаного договору, АТ "Дельта Банк" набув статус Нового кредитора згідно зі ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Позивача для стягнення заборгованості з Відповідачів, в т.ч. за вищезазначеним кредитним договором (Т-3, а.с. 4-12). При цьому позивач стверджує, що відповідача, як і інших позичальників, в установленому порядку своєчасно було повідомлено про зміну кредитора за кредитним договором листом (Т-3, а.с. 13), на підтвердження чого заявник подав список №1-48-42 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (Т-3, а.с. 14). Однак, як вбачається з наданого доказу, даний список не містить відмітки органу зв'язку про відправку (отримання) кореспонденції.

За даними позивача, які відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені (відповідачем не надано суду, в т.ч. на його вимогу розгорнутого контррозрахунку заявленої до стягнення суми, з доданням підтверджуючих документів, а саме щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором по сплаті відсотків та тіла кредиту як до, так і після відступлення права вимоги, з доданням засвідчених копій платіжних документів, виписки банку, тощо), станом на 04.06.2011 року загальна заборгованість ФОП ОСОБА_1 за Кредитним договором склала 1 164 879 грн. 71 коп., в тому числі 742 328 грн. коп. основного боргу, 8 742 грн. 81 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 214 626 грн. 77 коп. - заборгованості за процентами, 14 263 грн. 51 коп. - пені за несвоєчасне повернення процентів, 173 409 грн. 68 коп. - комісії, 11 508 грн. 94 коп. - пені за несвоєчасну оплату комісії (обґрунтований розгорнутий розрахунок в матеріалах справи).

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

В силу приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, положення яких кореспондуються з нормами ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України, внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається заміна кредитора у зобов'язанні іншою особою. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 цього Кодексу, якою регламентовано порядок заміни кредитора у зобов'язанні, передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для себе наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (п. 2 ст. 516 ЦК України).

У відповідності з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).

Системний аналіз коментованих положень закону вказує, що у випадку неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, боржник звільняється від виконання зобов'язання перед новим кредитором, тільки у разі виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові, оскільки за таких обставин законодавець таке виконання розцінює належним. В іншому випадку таке зобов'язання не припиняється та підлягає виконанню, з урахуванням умов, визначених ч.2 ст. 518 ЦК України.

Згідно з ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що на виконання умов Кредитного договору було передано відповідачу обумовлену суму кредиту терміном з 28.03.2008р. по 23.01.2023р., однак, відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією не виконував і допустив заборгованість, у зв'язку з чим Позивачем предявлено вимогу про дострокове виконання позичальником умов Договору кредитування та стягнення суми 742 328 грн. основного боргу, 214 626 грн. 77 коп. - заборгованості за процентами, 173 409 грн. 68 коп. - комісії. Зазначені обставини та грошові вимоги відповідачем в установленому порядку не заперечено та не спростовано (відповідачем не надано суду належні та допустимі докази виконання своїх зобов'язань за кредитним договором по сплаті відсотків та тіла кредиту як до, так і після відступлення права вимоги (тобто, як первісному кредитору, так і новому), з доданням засвідчених копій платіжних документів, виписки банку, тощо, і такі в справі відсутні). Не надано відповідачем доказів виконання своїх зобов'язань за кредитною угодою і після пред'явлення даного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, дослідивши всі обставини справи, виходячи з наявних у справі доказів, висловлених та зазначених правових позицій сторін по суті спору, нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями Закону та кредитного договору, тому порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача суми 742 328 грн. основного боргу, 214 626 грн. 77 коп. - заборгованості за процентами, 173 409 грн. 68 коп. - комісії.

Заперечення відповідача у зазначеній частині, викладені в письмових поясненнях на позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним, вказаним нормативним врегулюванням спірних правовідносин, наявними у справі матеріалами, при цьому суд бере до уваги, що такі в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами (в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором як первинному кредиторові, так і новому).

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови укладеного договору та положення закону, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення строку повернення кредиту (за період з 04.01.2011 р. до 04.07.2011 р.) у сумі 8 742,81грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 04.01.2011 р. до 04.07.2011 р.) у сумі 14 263,51грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а також про стягнення з відповідача суми 11 508,94грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування кредиту (розгорнутий розрахунок - в матеріалах справи).

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору сторони обумовили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих відсотків за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України)). Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Проведені позивачем нарахування сум пені з урахуванням умов договору, наявного боргу, заявленого періоду та виникнення у відповідача грошових зобов'язань, а також Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та вимог ст. 232 ГК України є належним чином розраховані (розгорнуті розрахунки в матеріалах справи).

Між тим, згідно з положенями ст. 551 ЦК України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, чи заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, значний розмір штрафних санкцій, який є предметом позову, недоведення позивачем належними і допустимими доказами факту отримання відповідачем повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні за кредитною угодою, що в свою чергу могло сприяти заявленому простроченню виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитною угодою, колегія суддів дійшла до висновку про можливість як виняток, зменшити розмір санкцій, нарахованих позивачем сум пені: до 1 000 грн., за прострочення строку повернення кредиту, до 1 000 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, до 1 000 грн. за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування кредиту. В задоволенні решти заявленої суми в зазначеній частині слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", 01113, м. Київ,, вул. Щорса, 36-б (код ЄДРПОУ 34047020) суму 1 133 364 (Один мільйон сто тридцять три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 45 коп., в тому числі 742 328 грн. основного боргу за Кредитним договором №9/К-08-АПЗ від 28.03.2008р., 1 000 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 214 626,77 грн. заборгованості за відсотками, 1 000 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 173 409,68 грн. комісії, 1 000 грн. пені за несвоєчасну оплату комісії, а також суму 11 648 (Одинадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 80 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 (Двісті тридцять шість) грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2014 року

Головуючий суддя В.П.Кривка

суддя Л.С. Журавчак

суддя О.В. Васьковський