Постановление суда № 40367321, 02.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/273/14-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П. Провадження № 22-ц/780/3940/14 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 18 02.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

02 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц. Яворського М.А.

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200/п/43/2007-840 від 22.11.2007 року в сумі 441 879 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2007 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого останньому на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності надано кредитні кошти в розмірі 26 297, 03 долари США із розрахунку 14, 40 % річних на строк з 22.11.2007 року по 21.11.2014 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов'язувався щомісячно до 10 числа поточного місяця повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки. Банк виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання та перерахував кредитні кошти відповідачу. ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2014 року позов ПАТ КБ "Надра" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 200/п/43/2007-840 від 22.11.2007 року в сумі 441 879 грн. 19 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що меморіальний ордер не може відображати справжність списання коштів з рахунку ОСОБА_1 Цей документ складений неналежним чином, та є підстави вважати його фальшивим. Банк неправомірно вимагає повернення коштів, оскільки відповідач ними не користувався. Позивач також не надав достатньої інформації щодо порядку надання кредиту та порядку повернення коштів та сплати процентів за користування ними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 12.11.2007 року ОСОБА_1 оформлено анкету-заяву клієнта на отримання кредиту на куплю автомобіля за програмою «Автопакет».

22.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір «Автопакет» № 200/П/43/2007-840, за яким банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 26 297, 03 долари США в кредит на придбання автотранспортного засобу зі сплатою відсоткової ставки 14, 40 % річних строком до 21.11.2014 року.

Пунктами 2.2, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник повертає 498 доларів США кредиту та сплачує банку передбачені п. 1.1.3.1 цього договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок. Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту, визначені у п. 2.2.1, 2.2.2 цього договору щомісячно до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця.

Факт виконання банком взятих на себе зобов'язань підтверджується меморіальним ордером № 1 від 22.11.2007 року та квитанцією про перерахування коштів за придбаний відповідачем автомобіль.

Станом на 16.12.2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 441 879, 19 грн. з яких заборгованість за кредитом 206 240, 98 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 178 033, 34 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 36 585, 65 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору - 21 019, 22 грн.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» є правонаступником всіх прав та обов'язків акціонерного комерційного банку «Надра».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування в порядку і на умовах, зазначених в договорі. Наведені відповідачем заперечення щодо не користування кредитними коштами не спростовують доводів позивача, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримавши кошти за кредитним договором на купівлю автомобіля ОСОБА_1 не виконав в передбачені строки зобов'язання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що банк не надав достатньої інформації щодо порядку надання кредиту, порядку повернення коштів та сплати процентів за користування ними. Проте, такі доводи апеляційної скарги спростовуються кредитним договором, укладеним між сторонами. Зокрема, у договорі зазначено порядок надання кредиту та кредитної лінії, сплата заборгованості, права, обов'язки та відповідальність сторін. З усіма умовами договору позичальник був ознайомлений та підтвердив згоду на них своїм підписом.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що меморіальний ордер складений неналежним чином, містить розбіжності, а тому є підстави вважати його фальшивим. Однак, зазначені апелянтом обставини жодними доказами не підтверджені.

Відповідач також зазначає, що у договорі "Автопакет" є посилання на договори застави та поруки, однак, банк не надав ці договори, так як їх не існує. Такі доводи відповідача колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором і позов пред'явлений до ОСОБА_1 як позичальника. Крім того, зі змісту кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 передав у заставу автомобіль, на який ним були отримані кошти за кредитним договором.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.