Постановление суда № 40330014, 02.09.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78,

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________

У Х В А Л А

"02" вересня 2014 р. Справа 923/1202/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Кудак М.І., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-КАПІТАЛ", м.Одеса

до: Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м.Херсон

про стягнення 505 501 грн. 86коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-КАПІТАЛ", м.Одеса. звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м.Херсон, 505 501 грн. 86 коп., з яких 103102,54грн. заборгованість за договором фінансового лізингу автотранспортних засобів №55/05/07, укладеного сторонами 25.07.2007р., 6903,63грн. - пеня, 373437,40грн. - втрати від інфляції, 22058,29грн. - 19% за користування чужими грошовими коштами відповідно до п.11.2.2 договору.

Одночасно з поданим позовом позивач звернувся із заявою від 07.08.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд у межах ціни позову 505501,86грн. накласти арешт на грошові кошти відповідача, розміщені в перелічених у заяві установах банків.

Мотивуючи заяву, позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача та надавши оцінку викладеним в ній доводам, суд врахував наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У наданих роз'ясненнях, викладених у постанові № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивач, обгрунтовуючи заяву про застосування заходів до забезпечення позову, посилається на тривале ухилення відповідачем від виконання договірних зобов'язань, натомість не наводить обставин, які входять до предмета доказування в контексті необхідності забезпечення позову.

Накладення арешту на рахунки, визначені позивачем у заяві, можуть призвести до повного зупинення господарської діяльності відповідача, що не сприятиме в майбутньому виконанню рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Ненадання позивачем відповідних доказів наявності грошових коштів на рахунках відповідача та здійснення ним дій з метою зменшення їх кількості або зникнення взагалі призводить до того, що твердження позивача про неможливість виконання рішення в майбутньому має характер припущення.

Позивач у заяві вказує: "...оскільки сума заборгованості є значною та відповідач своїми діями може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення", але доказів на підтвердження вчинення таких дій не надано.

За викладених обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя З.В. Клепай