Постановление суда № 40296497, 11.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2014 р. м. Київ К/800/16577/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників сторін:

позивача - Лиштви Ю.В.

відповідача - Маісурадзе З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2013

у справі № 826/18945/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.11.2013 № 0001654210.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення з підстав протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «МТС Україна» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» за березень 2012 року, ПАТ «Альтрон» за квітень 2013 року та податку на прибуток при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» за період з 01.01 по 31.12.2012, складено акт № 1321/42-10/14333937 від 06.11.2013, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 665 323 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.11.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001654210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 997 985 грн., у т.ч.: 665 323 грн. основного платежу та 332 662 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що між ПАТ «МТС Україна» (продавець) та ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» (покупець) укладено договір від 20.11.2009 № 35, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає, оплачує та реалізовує кінцевому споживачу стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС та єдині ваучери, а також надає послуги з популяризації та просуванню продуктів МТС, підвищенню попиту на них у кінцевих споживачів на території Київської, Вінницької, Сумської та Луганської областей.

Факт виконання зазначеного договору в частині отримання позивачем від ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс», в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалами справи, а саме: актами виконаних робіт; заявами про залік зустрічних однорідних вимог; податковими накладними; платіжним дорученням; CD диском про підтвердження активації стартових пакетів; рахунками-фактури та накладними.

Між Службою безпеки України (уповноважений орган) та ПАТ «МТС України» (замовник) і ПАТ «Альтрон» (виконавець) укладено договір від 09.08.2012 № ALT-03/041-2012, за умовами якого виконавець зобов'язується здійснити постачання обладнання та виконати передбачені цим Договором роботи по впровадженню на телекомунікаційній мережі замовника технічних засобів, необхідних для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів у відповідності до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації». Уповноважений орган зобов'язується надати технічні вимоги та підтвердити працездатність обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти обладнання і роботи та оплатити вартість обладнання і виконані роботи згідно з умовами цього Договору.

Факт товарності господарської операції за вказаним договором підтверджено дослідженими судами попередніх інстанцій матеріалами справи, а саме: рахунками, платіжними дорученнями, видатковою накладною, актом здачі-прийняття виконаних робіт, податковою накладною.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що факт товарності операцій позивача з контрагентами підтверджений матеріалами справи.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними є правомірним формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді за результатами господарських операцій з вказаними контрагентами.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний