Постановление суда № 40279242, 26.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. Київ К/800/50496/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Рибченко А.О.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р.

у справі № 810/2786/13-а

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Колективного підприємства «Білоцерківбуд»

про нарахування та стягнення податкових зобов'язань,

В С Т А Н О В И В :

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі - позивач, Білоцерківська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Колективного підприємства «Білоцерківбуд» (далі - відповідач, КП «Білоцерківбуд») про нарахування та стягнення податкових зобов'язань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. провадження у справі закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р. ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р., а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу КП «Білоцерківбуд», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в жовтні 2012 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку відповідача та прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення, які оскаржувалися в адміністративному та судовому порядку, до набрання чинності статті 39 Податкового кодексу України.

Норма пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Водночас при реалізації зазначеного права необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 цього Кодексу визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.

У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про зобов'язання нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Згідно з пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 01 січня 2013 року.

Отже, процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може застосовуватися лише після 01 січня 2013 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до 01 січня 2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області відхилити.

2.Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

А.О. Рибченко