Приговор № 40277490, 04.08.2014, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-кп/325/87/2014р.

325/845/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Д.К., за участю прокурора прокуратури Приазовського району Запорізької області ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12014080330000185 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Луганську Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 17.06.2014 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з випробуванням терміном на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2014 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні житлового будинку № 111, розташованого по вулиці Кооперативній смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, під час конфлікту із ОСОБА_4, умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кухонним ножем в область грудної клітини. Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні правої половини грудної клітини на рівні 6-7 ребер, проникаючої в грудну порожнину з пошкодженням 7-го ребра і правої легені з крововиливом в праву плевральну порожнину, яка кваліфікується як тяжке, небезпечне для життя в момент його заподіяння.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті він не оспорює, так як дійсно 30 березня 2014 року приблизно о 21 годині 00 хвилин він перебував в приміщенні житлового будинку № 111, по вулиці Кооперативній смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, де посварившись із ОСОБА_4, не витримавши образ на його адресу, наніс один удар кухонним ножем в область грудної клітини ОСОБА_4. Після цього він попросив присутніх там осіб викликати швидку медичну допомогу та пішов на цвинтар до могили матері, взявши із собою ніж, яким ударив потерпілого. На шляху до цвинтаря викинув ніж на подвір'ї будинку № 17 по вулиці Вишневій в смт. Нововасилівка. Він щиро кається в скоєному. Позовну заяву в інтересах Приазовської районної ради про стягнення із нього витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 2531,2 гривень визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні 28.07.2014 року суду пояснив, що дійсно 30 березня 2014 року знаходячись в будинку № 111 в смт. Нововасилівка, між ним та ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої останній наніс йому удар ножем в грудну клітину.

В судове засідання 04.08.2014 року потерпілий, належним чином повідомлений про розгляд справи, не прибув по невідомій причині.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд визнав можливим за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому закінчити розгляд справи за його відсутності.

Суд, встановлюючи обставини вчинення злочину та досліджуючи надані докази, знаходить показання обвинуваченого ОСОБА_3 послідовними, логічними, які узгоджуються із показаннями портерпілого ОСОБА_4 і письмовими доказами, а також не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.04.2014 року на подвір'ї будинку № 17 по вулиці Вишневій в смт. Нововасилівка був виявлений та вилучений кухонний ніж, яким за висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 264 від 18.06.2014 року, могли бути заподіяні пошкодження на одежі потерпілого футболці і тільнику.

Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 194 від 16.04.2014 року ОСОБА_3 хронічними психічними хворобами не страждав і не страждає, в період вчинення інкримінованого правопорушення ознаків тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, відповідно він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

За висновком судової медичної експертизи № 259 від 21.05.2014 року у ОСОБА_4 було тілесне ушкодження: рана передньої поверхні правої половини грудної клітини на рівні 6-7 ребер, проникаючої в грудну порожнину з пошкодженням 7-го ребра і правої легені з крововиливом в праву плевральну порожнину, яка кваліфікується як тяжке, небезпечне для життя в момент його заподіяння. Рана спричинена в результаті однократної травматичної дії гострим предметом, що має колюче-ріжучі властивості.

Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою сторін, визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння..

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд приймає до уваги, що ним вчинений тяжкий злочин, обставини, наслідки і мотивацію його вчинення.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який хронічними психічними захворюваннями не страждав і не страждає, є осудним, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання негативно, хоча офіційно одружений та має неповнолітню дитину, але з дружиною і дитиною не проживає, не працює, суд вважає що його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Підстави для застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України щодо звільнення обвинуваченого від покарання, відсутні.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з 13 червня 2014 року з моменту взяття під варту у кримінальному провадженні № 1201480330000347, де ОСОБА_3 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2ст.121 КК України.

Суд враховує ту обставину, що дане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив до винесення вироку 17.06.2014 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України, яким ОСОБА_3 призначене покарання - 4 роки позбавлення волі, від відбуття якого він звільнений з випробуванням на 2 роки на підставі ст.75 КК України.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що відсутні підстави для складання покарання призначеного цим вироком із покаранням, призначеним вказаним вище попереднім вироком суду, за яким обвинувачений звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, так як при їх складанні попередній вирок буде змінений (звільнення від відбування покарання буде неможливим), що не допускається, згідно загальних засад кримінального провадження про обов'язковість судових рішень, тому необхідно зазначити про самостійне виконання вироків.

Позовна заява Приазовської районної ради про стягнення із ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 2531,2 гривень, яка повністю визнана обвинуваченим, підлягає задоволенню, так як її визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Судові витрати в розмірі 1474,70 гривень на проведення судових експертиз, на підставі ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально (довідками про витрати на проведення судових дактилоскопічних експертиз № 189 від 28.04.2014 року в сумі 491,40 грн. і на суму 589, 68 грн.; довідкою про витрати на проведення судової експертизи холодної зброї на суму 393,12 грн.).

Підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироку законної сили, відсутні, відповідні клопотання не надходили.

Питання про долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Призначене покарання за даним вироком підлягає самостійному виконанню від покарання, призначеного ОСОБА_3 вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 17 червня 2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Початок строку відбування покарання рахувати з 13 червня 2014 року з моменту взяття під варту у кримінальному провадженні № 1201480330000347.

Цивільний позов Приазовської районної ради Запорізької області про стягнення із ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину повністю задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету Приазовського району витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 2531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одну) гривню 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 1474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривні 70 коп. на рахунок №31116115700009 одержувача УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300, код банку 813015 код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази фрагмент лінолеуму зі слідами РБК, ніж з полімерною рукояткою сірого кольору зі слідами РБК та речі потерпілого футболку і тільник, які знаходяться на зберіганні в Приазовському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, і набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право, звернувшись до суду, отримати копію вироку, яку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя О.П. Пантилус